Узагальнення судової практики Мурованокуриловецьким районним судом Вінницької області щодо особливостей розгляду кримінальних проваджень щодо неповнолітніх у 2021 році.

Злочинність неповнолітніх завжди була і залишається гострою актуальною правовою та суспільною проблемою, розглядаючи яку необхідно виділити сукупність обставин і факторів, що сприяють підвищенню її рівня. Неабияку роль відіграє сім’я, в якій виховується майбутній правопорушник (злочинець), а також активна профілактична та попереджувальна робота. Негативно впливає на підлітків відсутність контролю з боку суспільства (серед неповнолітніх спостерігається незайнятість, не всі з них відвідують навчальні заклади), алкоголізм і наркоманія серед однолітків тощо.

Найбільш ефективним методом боротьби зі злочинністю неповнолітніх є запобігання їй, що є пріоритетним завданням правоохоронної та правозахисної систем нашої держави.

Неабияке значення  для профілактики злочинності серед неповнолітніх має діяльність судів, що здійснюють  провадження по кримінальних провадженнях. Правові заходи, які суди застосовують стосовно неповнолітніх, покликані та здатні запобігати вчиненню ними нових кримінальних правопорушень та сприяти виправленню підлітків. Порядок кримінального провадження щодо неповнолітніх, як зазначено в ст. 484 КПК України, визначається загальними правилами КПК для провадження кримінальних справ, з урахуванням особливостей, передбачених главою 38 «Кримінальне провадження щодо неповнолітніх». У зазначеній главі містяться норми, якими передбачено підвищення захищеності прав неповнолітніх у кримінальному судочинстві. Крім норм КПК та КК України, які визначають особливості розгляду кримінальних справ та призначення покарання неповнолітнім, судді Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області керуються вимогами норм міжнародного, конституційного, цивільного законодавства, Законом України «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх» від 24.01.1995 року; відповідними роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України, наданими в постановах Пленуму Верховного Суду України № 5 від 16.04.2004 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх» та № 6 від 31.05.2002 року «Про практику розгляду судами справ про застосування заходів виховного характеру», листом Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ № 223-1134/0/4-13

Протоколом зборів суддів Мурованокуриловецького  районного суду Вінницької  області від  31 жовтня 2018 року суддю Наталію  Тучинську обрано уповноваженим на  здійснення кримінального  провадження  щодо неповнолітніх   (протокол № 4).

  У 2021 році    Мурованокуриловецьким районним  судом розглянуто  2 кримінальних  провадження відносно  2 неповнолітніх осіб, з них  до  позбавлення  волі  із звільненням від відбування покарання із  однорічним іспитовим строком засуджено – 1 особу,    до громадських робіт - 1 особу.

Неповнолітні  обвинувачені  викликалися судом  в  судові  засідання через  батьків,  або  інших законних представників.

 Суддями  при розгляді кримінальних проваджень забезпечувалась участь законних представників, а також педагога та психолога, за необхідності  при допиті неповнолітнього  брали  участь представники  служби  у справах дітей.

Під час здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх суддею відповідно до  ст.ст. 485, 487 КПК України, встановлювався та з’ясовувався вік підлітка, стан його здоров’я та рівень загального розвитку, характеристика особи, умови життя і виховання, обставини, що негативно впливали на виховання, наявність дорослих підмовників та інших осіб, які втягнули неповнолітнього у злочинну діяльність, наявність даних про розумову відсталість підлітка, не пов’язану із душевним захворюванням. Крім того, з’ясовувалось, чи могла ця особа повністю усвідомлювати значення своїх дій, якою мірою могла ними керувати, що допомагало виявити безпосередні причини, які спонукали неповнолітнього до вчинення злочину, зробити висновки, чи є це правопорушення випадковим або його зумовили певні фактори, які слід усунути. Необхідність з’ясування вказаних обставин пояснюється тим, що вони впливали на вирішення важливих питань щодо встановлення істини у справі, притягнення неповнолітнього до кримінальної відповідальності або звільнення від неї, призначення виду та міри покарання.

Велике значення для індивідуалізації особи обвинуваченого  при вирішенні питань, пов’язаних із застосуванням до нього кримінального і кримінального процесуального закону, має з’ясування даних про його вік   (стаття 22 КК України).

Число, місяць і рік народження неповнолітнього суддею встановлювався на підставі таких документів, як паспорт, свідоцтво про народження, копії яких долучаються до матеріалів справи.

  Із аналізу  розглянутих Мурованокуриловецьким районним  судом  справ, встановлено, що більшість неповнолітніх  вчинили  злочини  у  віці від 16 до 18 років.

Причини, які  спонукали таких  осіб до  вчинення злочинів,   були необдумані, а в окремому  випадку обгрунтовані прагненням   отримати  кошти  від  викраденого майна.

Серед проаналізованих справ: 1 справу порушено за ч. 1 ст. 186 КК України, 1  - за ч. 2  ст. 286 КК України .

Усі обвинувачені в цих справах вперше притягувались до кримінальної відповідальності, мають постійне місце проживання, за місцем проживання та навчання характеризувались позитивно. Тому запобіжний захід відносно неповнолітніх обвинувачених органом досудового слідства не  обирався.

Відповідно до положень п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 52 КПК України суддею забезпечувалась обов’язкова участь захисника у кримінальному провадженні щодо осіб, які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою.

 Проаналізувавши прийняті рішення по кримінальних провадженнях за період, що підлягає узагальненню, можна зробити висновок, що право на захист неповнолітніх обвинувачених не було порушено.

   За період 2021 року судом   було  розглянуто 2 кримінальних  провадження  відносно  неповнолітніх    із  винесенням  вироку.

  При призначенні покарання суддя суворо дотримується принципів законності, справедливості, обгрунтованості  покарання. Суд враховував не тільки ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують чи обтяжують покарання, а також умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості розвитку неповнолітнього.  При призначенні покарання неповнолітнім суд дотримувався принципу індивідуалізації та за наявності підстав розглядав можливість звільнення неповнолітніх від покарання з випробуванням.

  Із  винесених вироків протягом  звітного періоду щодо неповнолітніх до одного засудженого обрано покарання у виді позбавлення волі. На підставі ст. 75, 104 КК України неповнолітній звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням протягом іспитового строку  та вирішенням питання про покладення на них обов’язків передбачених ст. 76 КК України.

Звільнення з випробуванням, відповідно до  норм діючого кримінально процесуального законодавства,  може мати місце тоді, коли суд дійде висновку, що, виходячи з тяжкості злочину, особи винного та інших обставин, виправлення засудженого можливе без відбування покарання. Тяжкість злочину повинна бути конкретизована з урахуванням об’єкта і предмета посягання, характеру діяння, обстановки, засобу, місця і часу вчинення, відсутності тяжких наслідків, урахування, чи був злочин закінченим або незакінченим, чи був він вчинений у співучасті або однією особою, форма та ступінь вини, мотиви і мета злочину та ін. Не менш важливе значення, має врахування даних, що характеризують особу винного.

При застосуванні  ст. 75 КК України, суддею враховувались  такі  обставини, як відсутність судимості, неповнолітній  вік, суспільно-корисна праця, визнання вини, щире каяття, відшкодування збитків та  позитивна  характеристика.

Звільнення неповнолітніх від відбування покарання з випробуванням застосовувалось відповідно до ст. 75-78 КК України з урахуванням особливостей, визначених у ст. 104 КК України. Іспитовий строк призначався від 1 до 2 років з урахуванням визначеного судом строку позбавлення волі, а також даних про особу засудженого та інших обставин справи. Засудженим та їх законним представникам роз’яснювалось правові наслідки передбачені ст. 75, 76, 104 КК України.

Вирішувалось питання  про речові  докази.

Що стосується якості судового слідства, то вивченням справ вказанної категорії встановлено, що в ході судового розгляду встановлюються всі фактичні наслідки і характер дій, вироки в цілому обгрунтовані на доказах, що ретельно перевірені при судовому розгляді, у вироку приведені докази, що стверджують винність обвинуваченого у вчиненні протиправних дій, а також обгрунтована кваліфікація дій неповнолітнього обвинуваченого. При призначенні покарання, враховувався характер та ступінь небезпечності вчиненого діяння, особа винного та обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність. 

Виходячи з вищевикладеного та зважаючи на те, що позбавлення волі – це найсуворіше покарання серед видів покарань, які можуть застосовуватися до неповнолітнього суддею при вирішенні питання про призначення покарання неповнолітнім розглядалася насамперед можливість застосування покарання, не пов’язаного з позбавленням волі.

Таким чином, аналізуючи стан розглянутих кримінальних проваджень відносно неповнолітніх за 2021 рік, можна зробити висновок, що діяльність Мурованокуриловецького районного суду в цілому здійснювалась відповідно до конституційних засад судочинства і була спрямована на забезпечення захисту прав громадян, інтересів суспільства і держави та підвищення ефективності функціонування суду.

Керівник апарату суду                                                            Людмила КОЗАК