Аліментні зобов’язання

                                             Аліментні     зобов’язання

Чинним Сімейним кодексом України передбачено, що аліменти – це утримання, яке у визначених законом чи договором випадках надається одним членом сім'ї іншому, якщо останній не має власних коштів для існування.

Право на аліменти має  жінка, якщо вона вагітна або ж якщо народжена дитина не досягла віку трьох років, дитина до досягнення нею повноліття. Крім того, право на утримання мають батьки після досягнення  дітьми повноліття, якщо діти мають можливість надавати таку допомогу.

Відповідно до статті 75 Сімейного кодексу України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Необхідно знати, що розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу. Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати таку матеріальну допомогу. Якщо, у зв’язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім’ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду, він має право на утримання у зв’язку з розірванням шлюбу і тоді, якщо є працездатним, за умови, що потребує матеріальної допомоги і що колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання у цьому випадку триває протягом трьох років від дня розірвання шлюбу.

Утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі та сплачуються щомісячно. Аліменти присуджуються від дня подання позовної заяви до суду, однак якщо відповідач ухилявся від їх сплати, суд, залежно від обставин справи, може постановити рішення про стягнення аліментів за минулий час, але не більш як за один рік. Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Варто зазначити, що дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності, крім того, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка — батька дитини до досягнення дитиною трьох років, однак якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання та стягнення аліментів, мають і особи які не перебувають у шлюбі між собою, а тривалий час проживали однією сім’єю.

В абзаці другому статті 51 Конституції України та ст. 180 СК України,  зазначено, що батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Стаття 199 СК передбачає, що коли повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх  до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; У цьому разі право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. При цьому мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Якщо місце проживання батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Аліменти можуть сплачуватися і у добровільному порядку особисто особою, яка зобов’язана платити аліменти, за місцем її роботи чи одержання нею пенсії, стипендії не пізніше 3-денного строку з дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії та інших сум. Добровільний порядок сплати аліментів не виключає права стягувача аліментів у будь-який час звернутися із заявою про стягнення аліментів до суду.

Аліменти на користь неповнолітніх дітей присуджуються з дня подачі заяви до суду. Проте існують випадки, коли аліменти можуть стягуватись за минулий час, якщо позивач подасть суду докази, що він вживав заходів для одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати внаслідок ухилення останнього від їх сплати. В цьому разі суд може присудити аліменти не більш як за 3 роки.

Варто знати, що і повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Такий обов’язок передбачає, ст. 202 СК України, відповідно до якої повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Дочка, син крім сплати аліментів зобов’язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю. Вони можуть бути звільнені судом від обов’язку утримувати матір, батька та обов’язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов’язків. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред’явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

При поданні до суду заяви, зокрема  про стягнення аліментів на утримання дитини необхідно надати такі документи: копію паспорта та ідентифікаційного коду, свідоцтво про укладення шлюбу та його розірвання (якщо таке є), свідоцтво про народження дитини, довідка з сільської ради про склад сім’ї, довідку з сільської ради проте, що дитина проживає біля матері та знаходиться на її утриманні, довідку з сільської ради, що на території сільської ради чоловік інших утриманців не має (наявність утриманців) та довідку про доходи за шість місяців.

Позови про стягнення аліментів подаються до суду за зареєстрованим місцем проживання чи місцем перебування  позивача.

Щодо судового збору, то відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”,   позивач звільняється від сплати державного мита при подання заяви до суду про стягнення аліментів –  судовий збір стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи  відхиленої  частини вимог (ч. 3 ст. 88 ЦПК України).

21.03.2013 року.

Помічник судді                                                                                     Людмила Паламарчук.