ОПЛАТНА ПЕРЕДАЧА МАЛОЛІТНЬОЇ ДИТИНИ

 ОПЛАТНА  ПЕРЕДАЧА  МАЛОЛІТНЬОЇ   ДИТИНИ

Із залу суду

Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини - злочин досить поширений у світі, особливо  щодо  жінок, дівчат  та малолітніх дітей .  Продаж людини - це безповоротна передача за певну грошову винагороду  людини, яка є своєрідним товаром, іншій особі, яка виступає покупцем. Резонансний випадок стався і в нашому районі.

В серпні 2012 року чоловік умисно вступив в злочинну змову зі своєю співмешканкою, про продаж малолітнього сина останньої. В телефонній розмові з невідомою їм особою, вони повідомили, що дійсно мають намір продати малолітнього сина  за грошові кошти в сумі 40  000 гривень, однак надалі погодилися отримати  за дитину «лише» 30  000 гривень.

В листопаді 2012 року Мурованокуриловецьким районним судом по даній справі постановлено логічну крапку. До восьми  років  трьох місяців позбавлення волі (приєднано невідбуте покарання за попередній злочин)  засуджено раніше судимого чоловіка та до п’яти років позбавлення волі із звільненням від відбування  покарання  з трьохрічним іспитовим строком  на підставі ст.ст. 75,76 КК України засуджено  жінку  за ч.3 ст.149 КК України (торгівля людьми). І хоч дане рішення оскаржувалося в апеляційному порядку, апеляційний суд Вінницької області  в цьому році повністю підтримав позицію районного суду.

Засуджені, винуватість у вчинені злочину визнали повністю, щиросердечно розкаялися.  Пояснили, що злочин вчинили  через скрутне матеріальне становище, оскільки ніде не працюють. На утриманні мають двох дітей – син  жінки від її першого шлюбу,  та спільну дитину.  На момент вчинення злочину   «горе-матір» була  вагітною. Жили за рахунок свого господарства та державної допомоги, яку виплачує держава на дітей. Коштів не вистачало на прожиття, не було нормальних умов для  виховання дітей.

 До продажу  дитини їх спонукала жінка по імені Ольга, яка у  телефонній розмові повідомила  про час та місце передачі грошей, отримання дитини і документа про її народження .

Кошти за продаж дитини мали використати засуджені  для покращення  матеріального становища, проведення ремонту будинку та  створення належних умов для майбутньої дитини.

Мене дуже вразило, що можна поводитися з живою людиною як з річчю (товаром), який можна продати,  купити, поміняти, подарувати, здати в оренду. Хвилює питання, як може  «мати» спокійно  спати, продавши свою рідну «кровинку». Тому не випадково, поводження з людиною, як об’єктом угоди є кримінальним проступком, навіть коли сама по собі угода з людиною не  передбачає цілі її  експлуатації.

В цілому ж, даний випадок, хоча і є одиничним у нашому районі, однак змушує все-таки замислитися. Невже матеріальна вигода завжди стоятиме на першому місці і заради неї людина готова піти на все? Щиро хочеться сподіватися, що це не так, оскільки такий шлях завжди веде в нікуди.

Людмила Козак, керівник апарату суду