Встановлення факту належності правовстановлюючих документів

Необхідність визначення належності правовстановлюючого документа виникає тоді, коли з-за помилки в імені, по батькові або прізвищі громадянина в одному із документів, він не відповідає тому, що вказано в паспорті або свідоцтві про народження.

В судовому порядку належність правовстановлюючих документів встановлюється, якщо помилка не може бути виправлена органом, що видав документ. Наприклад, якщо в трудовій книжці допущена помилка і людина продовжує працювати на підприємстві, де видана трудова книжка, то там і треба домагатися виправлення помилки. Але якщо помилка допущена в заповідальному розпорядженні, в особовому рахунку в банку і особа, яка зробила розпорядження, померла, то необхідний судовий розгляд, в іншому випадку громадянин не зможе отримати гроші, заповідані йому.

Для вирішення подібних справ в Україні існує спеціально визначена процедура розгляду цивільних справ у суді в порядку окремого провадження. Її особливість, в порівнянні із загальною процедурою, полягає в тому, що для ініціювання судового розгляду подається заява про встановлення факту, а не позовна заява.  

Відрізняються і сторони по справі. Якщо потрібно встановити факт, то при поданні до суду відповідної заяви в ній зазначається заявник (той, хто звертається до суду для встановлення факту) та заінтересована особа. Залежно від мети встановлення фактів, заінтересованими особами в цих справах можуть бути управління Пенсійного фонду (наприклад, якщо встановити факт необхідно для оформлення пенсії чи підтвердження трудового стажу), територіальна громада, інші спадкоємці (наприклад, якщо встановити факт необхідно для отримання і оформлення права на спадщину) тощо.

В судовому порядку необхідно буде довести:

1) факт належності конкретного документа особі;

2) документ повинен бути правовстановлюючим, а не особистим. По цій обставині не встановлюється належність військових документів, паспорта, свідоцтв, які  видаються органами запису актів громадянського стану. Суд також не вправі встановлювати приналежність посвідчення до ордена або медалі громадянина, ім'я, по батькові, прізвище якого не збігаються з указаними в посвідченні, дані питання вирішуються органом, що видав документ. Не належать до документів, що засвідчують особу: довідки про поранення, перебування у госпіталі у зв'язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель або зникнення безвісти громадян у зв'язку з обставинами військового часу. Якщо в документі, виданому органом ДРАЦСу, містяться помилки, заявник повинен звертатися до суду не в порядку встановлення юридичного факту, а в порядку встановлення неправильності записів актів цивільного стану;

3) неможливість внесення зміни до правовстановлюючий документ органом, організацією, які видали даний документ;

4) мета встановлення факту належності правовстановлюючого документа;

5) відсутність спору про право.

Для встановлення  даного факту необхідно подати: докази, які підтверджують, що правовстановлюючий документ належить заявнику. Обов'язковим є подання паспорта, свідоцтва про народження, де правильно вказані прізвище, ім'я та по батькові; документ, що підтверджує неможливість внести виправлення в документ (ліквідація підприємства, відсутність архівних матеріалів); правовстановлюючий документ, чия приналежність встановлюється (трудова книжка, диплом,архівні довідки тощо). Факт належності правовстановлюючого документа в судовому засіданні  потрібно  ствердити показаннями свідків.

При зверненні до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів до бюджету на сьогоднішній день  слід сплатити судовий збір у розмірі 320 гривень.