Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Узагальнення
судової практики розгляду кримінальних проваджень про злочини, вчинені неповнолітніми, за 2013 рік та перше півріччя 2014 року
Протягом 2013 – І півріччя 2014 року до Мурованокуриловецького районного суду надійшло та було розглянуто 5 кримінальних проваджень у яких обвинуваченими виступали неповнолітні.
Одна справа за підозрою Г. за ч. 3 ст. 153 КК України була направлена до Апеляційного суду Вінницької області для визначення підсудності в порядку ст. 34 КПК України.
Таким чином, Мурованокуриловецьким районним судом розглянуто по суті 4 кримінальних провадження досліджуваної категорії відносно 4 неповнолітніх.
З них, відносно одного неповнолітнього винесено обвинувальний вирок, відносно одного – застосовано примусові заходи виховного характеру; відносно двох осіб – провадження закрито.
Щодо вікових особливостей, то 3 особи на момент вчинення злочину досягли 17-річного віку, одна особа – 16-річного віку.
Відповідно до ч.10 ст. 31 КПК України, кримінальне провадження щодо розгляду стосовно неповнолітньої особи обвинувального акта, клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності, застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, їх продовження, зміну чи припинення, а також кримінальне провадження в апеляційному чи касаційному порядку щодо перегляду прийнятих із зазначених питань судових рішень здійснюються суддею, уповноваженим згідно із Законом України "Про судоустрій і статус суддів" на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх.
На виконання зазначеного положення, протоколом зборів суддів Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 03 жовтня 2012 року прийнято рішення обрати суддів Добровольського В.В. та на випадок його відсутності Тучинську Н.В. уповноважених на здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх.
З 4 розглянутих по суті кримінальних проваджень – 3 розглядалися суддею Добровольським В.В.
Одна справа № 139/372/13-к за підозрою Ш. (на час вчинення злочину та розгляду справи судом – неповнолітнього), С. (повнолітнього) у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, розглянута суддею Коломійцевою В.В.
Так, 02.04.2013 року до Мурованокуриловецького районного суду надійшло кримінальне провадження (справа № 139/372/13-к) відносно Ш., С. за ст. 122 ч. 1 КК України.
У суді по штату працює троє суддів.
Судді Тучинській Н.В. справа не могла бути призначена шляхом авторозподілу оскільки вона з 09.04.2013 року ішла у відпустку тривалістю понад 14 днів. А відповідно до рішення зборів суддів Мурованокуриловецького районного суду від 03.10.2012 року не проводиться розподіл справ щодо конкретного судді, що надійшли до початку відпустки за 14 робочих днів, якщо її тривалість становить не менше 14 днів.
Суддя Добровольський В.В. брав участь у зазначеному кримінальному провадженні під час досудового розслідування як слідчий суддя.
Таким чином, з метою недопущення тяганини та порушення строків розгляду справи, шляхом авторозподілу справу № 139/372/13-к було розподілено без врахування спеціалізації судді Коломійцевій В.І., яка її і розглянула.
У зв’язку з наведеним є необхідність надання роз’яснень щодо можливості у деяких випадках здійснювати авторозподіл справ без урахування спеціалізації.
Відповідно до процесуального закону, у кримінальному провадженні щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років чи щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусові заходи виховного характеру, участь захисника є обов’язковою.
У всіх провадженнях, що були розглянуті Мурованокуриловецьким районним судом, неповнолітнім обвинуваченим у повній мірі було забезпечено право на захист та залучено захисників з моменту встановлення факту неповноліття ще під час досудового розслідування.
Розглядаючи кримінальні провадження стосовно неповнолітніх судді у всіх випадках забезпечували участь у них їх законних представників. При розгляді справ викликались також представники служби у справах дітей та кримінальної міліції у справах дітей.
Однак по справі № 139/372/13-к (головуюча суддя Коломійцева В.І.) представники служби у справах дітей та кримінальної міліції у справах дітей не викликалися, оскільки провадження було закінчене у підготовчому судовому засіданні шляхом його закриття у зв’язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, а стаття 496 КПК України містить обов’язок суду повідомляти відповідну службу у справах дітей та кримінальної міліції у справах дітей про час і місце лише судового розгляду.
Хоча по справі № 139/1322/13-к (головуючий суддя Добровольський В.В.) про застосування до неповнолітнього С. примусових заходів виховного характеру, яка теж була розглянута в підготовчому судовому засіданні та провадження по якій було закрито у зв’язку з відмовою потерпілого від обвинувачення, суд, все-таки, повідомляв службу у справах дітей Мурованокуриловецької РДА та кримінальну міліцію у справах дітей про дату та час підготовчого судового засідання.
Під час розгляду кримінальних проваджень у яких обвинуваченими виступали неповнолітні, суд у повній мірі дотримувався вимог ст.ст. 485, 487 КПК України. А саме, з’ясовував:
- повні і всебічні відомості про особу неповнолітнього: його вік (число, місяць, рік народження), стан здоров'я та рівень розвитку, інші соціально-психологічні риси особи, які необхідно враховувати при індивідуалізації відповідальності чи обранні заходу виховного характеру. За наявності даних про розумову відсталість неповнолітнього, не пов'язану з психічною хворобою, повинно бути також з'ясовано, чи міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій і в якій мірі міг керувати ними;
- ставлення неповнолітнього до вчиненого ним діяння;
- умови життя та виховання неповнолітнього;
- наявність дорослих підбурювачів та інших співучасників кримінального правопорушення.
При дослідженні умов життя та виховання неповнолітнього з’ясовувалися:
- склад сім'ї неповнолітнього, обстановку в ній, взаємини між дорослими членами сім'ї та дорослими і дітьми, ставлення батьків до виховання неповнолітнього, форми контролю за його поведінкою, морально-побутові умови сім'ї;
- обстановка в школі чи іншому навчальному закладі або на виробництві, де навчається або працює неповнолітній, його ставлення до навчання чи роботи, взаємини з вихователями, учителями, однолітками, характер і ефективність виховних заходів, які раніше застосовувалися до нього;
- зв'язки і поведінка неповнолітнього поза домом, навчальним закладом та роботою.
Кримінальні провадження у всіх випадках здійснювалися відкрито. Необхідності проводити закриті судові засідання не виникали
У всіх випадках неповнолітні обвинувачені викликалися судом через його батьків або інших законних представників.
З усіх розглянутих кримінальних проваджень стосовно неповнолітніх Мурованокуриловецьким районним судом заходи забезпечення застосовувалися лише відносно однієї особи.
Так, 08.10.2013 року до Мурованокуриловецького районного суду звернувся слідчий з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання відносно С, 06 вересня 1995 року народження (справа № 139/1092/13-к, слідчий суддя Тучинська Н.В.)
Останній підозрювався у тому, що в кінці червня місяця 2013 року за попередньою змовою із М. маючи умисел на крадіжку чужого майна та корисливий мотив, шляхом вільного доступу пройшли на територію земельної ділянки О., що розташована в с. Глибока Долина Мурованокуриловецького району Вінницької області, звідки викрали 16 вуликів із бджоло-сім’ями, що належать О., жителю с. Вищеольчедаїв Мурованокуриловецького району Вінницької області, чим завдали останньому матеріального збитку на суму 24 тисячі гривень.
Крім того С. вчинив повторно злочин, а саме: в ніч з 08 на 09 липня 2013 року за попередньою змовою із М., маючи умисел на крадіжку чужого майна та корисливий мотив, шляхом вільного доступу перебуваючи на околиці с. Обухів Мурованокуриловецького району Вінницької області, неподалік від поля з пшеницею, викрали із платформи – лафета, що належить жителю м. Могилів-Подільський Л., вулики разом із бджоло-сім’ями в загальній кількості 19 штук, чим завдали останньому матеріального збитку на суму 35 тисяч гривень.
Досудовим слідством встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: С. може незаконно впливати на свідків та потерпілого шляхом умовлянь, схиляти їх до дачі неправдивих показань, схильний вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню. За таких обставин слідчий суддя прийшла до висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного С. запобіжного заходу, а, враховуючи особу підозрюваного, обставину, що він співпрацює із слідством, завжди з'являється на виклики, вирішила що запобігти вищезазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного може такий запобіжний захід як особисте зобов'язання.
У трьох випадках неповнолітні обвинувачувалися у вчинені кримінального правопорушення разом із повнолітніми.
На досудовому розслідуванні у вчиненні кримінального правопорушення разом з повнолітнім питання про можливість виділення в окреме провадження відносно неповнолітнього відповідно до ст. 494 КПК не вирішувалося.
При постановленні вироку неповнолітньому чи застосування до нього заходів виховного характеру судді при вирішенні зазначених питань в основному дотримуються принципів законності, справедливості та обгрунтованості покарання, забезпечення максимальної індивідуалізації покарання щодо кожного неповнолітнього.
Так, засуджуючи неповнолітнього С. (справа № 139/1135/13-к, головуючий суддя Добровольський В.В.) суд послався на обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченого, що він на момент вчинення злочину перебував у неповнолітньому віці.
Разом з тим, 11 листопада 2013 року судом по справі № 139/1063/13-к (головуючий суддя Добровольський В.В.) про обвинувачення Л. та С. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України винесено ухвалу про звільнення неповнолітнього С. від покарання та застосування до нього примусового заходу виховного характеру, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 105 КК України та передано його під нагляд педагогічного колективу Михайловецького професійного аграрного ліцею строком на один рік. Призначено неповнолітньому С. вихователя – класного керівника Д.
Прокуратурою зазначену ухвалу було оскаржено в апеляційному порядку.
Апеляційний суд Вінницької області зазначив, що розглядаючи кримінальне провадження по суті пред’явленого С. обвинувачення, вірно встановивши фактичні обставини та правильність юридичної кваліфікації його дій, доведеність вини, суд першої інстанції порушив вимоги ч. 1 ст. 369 КПК України, постановивши при вирішенні обвинувачення по суті замість вироку – ухвалу, внаслідок чого неправильно застосував кримінальний закон.
Таким чином ухвала Мурованокуриловецького районного суду була скасована, С. визнано винним у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначено йому покарання, із застосуванням ст. 101 КК України, у виді 30 діб арешту.
С. звільнено від призначеного покарання та застосовано примусовий захід виховного характеру, передбачений п. 3 ч. 2 ст. 105 КК України та передано його під нагляд педагогічного колективу Михайловецького професійного аграрного ліцею строком на один рік. Призначено неповнолітньому С. вихователя – класного керівника Д.
Голова Мурованокуриловецького
районного суду В. Добровольський
_03_03.png)
