Історична довідка

Муровані Курилівці – селище міського типу (з 1956 року).

Розташовані на берегах річки Жвану, притоки Дністра, за 105 кілометрів від обласного центру.

Площа – 1095,6 га, населення 6,1 тис. чол.

Муровані Курилівці – адміністративний центр району.

У селищі функціонує 2 загальноосвітніх шкіл, 1 школа-інтернат, діють 1 дитячо-юнацька спортивна школа та центр позашкільної роботи з дітьми та підлітками, школа естетичного виховання.

Медичне обслуговування здійснює центральна районна лікарня.

До послуг населення районний будинок культури «Жовтень», центральна районна бібліотека, та районна бібліотека для дітей, картинна галерея.

Пам’ятників архітектури – 1 (школа - інтернат)

Споруди: садиба 15-19 ст.

Замкові мури – 16 ст.

Палац 1800 – 1805 рр.

Арсенал (стайня) – 1805 р.

Арлігель – поч.19 ст.

Парк – 25 га

Мости – 1805 р. 19 ст.

Для занять фізичною культурою і спортом в селищі діє стадіон.

До числа провідних підприємств району входить Мурованокуриловецький завод «Регіна».

Багато джерел вказують на те, що місцевість, в якій розташоване містечко Муровані Курилівці, була здавна заселена людьми, - принаймні, з часів Трипільської культури. В період княжої доби землі району входили до складу Галицько - Волинського князівства.

Щодо назви і виникнення села, а тепер містечко Муровані Курилівці, зафіксовано легенду, згідно якої у цьому селі була резиденція легендарного роду Чурилів.

Датою заснування містечка прийнято вважати 1493 рік. Тоді воно називалось Чурилівцями – по імені першого козака Чурила.

Саме він спорудив на лівому березі річки Жван перше житло. З часом, шляхом асиміляції, назва Чурилівці переросла в Курилівці.

Мурованими вони стали в ХVІ столітті, коли на схилі річки Жван був зведений кам’яний замок, мурований з місцевого вапняку.

Курилівці були невеликим населеним пунктом, що підтверджується статистикою ХVI століття . Лише з побудовою міцної фортеці і, можливо, замку, Курилівці стають значним населеним пунктом, про що згадується в 1659 році.

Наприкінці ХVІІI століття Муровані Курилівці прибрали до своїх рук шляхтичі Косаківські.

Після приєднання Поділля до Російської імперії у 1793 році територія району входить до складу Подільської Губернії з центром у м. Кам»янець – Подільський. З 1793 року, після поділу губерній на повіти Муровані Курилівці та більшість сіл району входили до складу Ушицького повіту.

У 1805 році граф С.Комар на місці старого замку спорудив новий палац у стилі бароко, було споруджено кам’яний міст через річку Жван.

А в 1814 році відомий парко будівничий Д.Макклер заклав поряд з палацом розкішний пейзажний парк (саме палац і парк збереглися до нашого часу і прикрашають селище).

Маклер уміло використав унікальні природні дані Мурованокуриловецького ландшафта, проложив доріжки – алеї, зробив насадження, враховуючи великі природні скали.

З 1861 року Муровані Курилівці стали центром Мурованокуриловецької волості Ушицького повіту. З кінця 1920 року Муровані Курилівці – волосний центр Новоушицького повіту. У 1923 році утворюється Мурованокуриловецький район, який спочатку входив до складу Могилів- Подільського округу.

За постановою ВУ ЦВК від 07 березня 1923 року «Про адміністративно-територіальний поділ Подільської губернії» повіти були ліквідовані і утворено округи та райони. Серед них і Мурованокуриловецький.

Відповідно до постанови ІV позачергової сесії ВУ ЦВК ХІІ скликання від 27 лютого 1932 року на Україні створено 5 областей, в тому числі Вінницька, до складу якої входить Мурованокуриловецький район.

У 1956 році Муровані Курилівці віднесено до категорії селищ міського типу, що сприяло дальшому розвитку господарства, піднесенню культури.

Згідно архівних довідок історія суду Мурованокуриловецького району бере свій початок з 1923 року. З моменту створення його керівниками були Цимбалюк В.А., Шулятецький, Король І.С.

10 вересня 1959 року році суд було ліквідовано в зв’язку з реорганізацією в адміністративно-територіальному відношенні району як адміністративної одиниці. Частина населених пунктів, в тому числі і Муровані Курилівці ввійшли до складу Барського району, а друга – до Могилів- Подільського району. В Мурованих Курилівцях з 1959 по грудень 1966 року працювала постійна сесія Барського районного суду. Головою суду працювала Безбах Артура Сидорівна, яка в послідуючому була суддею Вінницького апеляційного суду, а потім багато років працювала і працює адвокатом у місті Вінниці.

В грудні 1966 року було відновлено район з центром в смт. Муровані Курилівці і з цього часу створено Мурованокуриловецький районний суд . Головою суду продовжувала працювати Безбах А.С.

Приміщення суду знаходилося в приспособленій будівлі, що складалося з двох кімнат та невеличкого залу судових засідань. В цьому приміщенні знаходилась селищна рада, а згодом і юридична консультація.

Згідно діючого законодавства того часу судді обиралися населенням району. Після переїзду Безбах А.С. у місто Вінницю, Мурованокуриловецький районний суд очолив Халуп’як Іван Олексійович, який працював до 1987 року. З 1987 по 1994 роки головою суду працював Салюк Петро Михайлович, з 1995 по 2016 роки - Добровольський Віталій Володимирович.

В Мурованокуриловецькому  районному суді фактично працює 2 суддів, 10 державних службовців, 2 працівника патронатної служби, 1 технічний працівник, 1 працівник, який виконує функції з обслуговування.

Указом Президента України від 30.03. 2000 року Тучинська Наталія Василівна призначена на посаду судді, а 07 квітня 2005 року обрана суддею безстроково. Тучинська Н.В. в 1997 році закінчила Харківську юридичну академію імені Я. Мудрого. Зборами суддів від 25 жовтня 2016 року Тучинську Наталію Василівну обрано головою суду.

Указом Президента України від 10.02.2012 року Коломійцева Віра Іванівна призначена на посаду судді строком на п’ять років, а у вересні 2018 року обрана на посаду судді безстроково.

Обравши, на перший погляд, нежіночу справу, судді  у роботі є взірцем для багатьох чоловіків. Розсудливість, виваженість, природна мудрість допомагають їм досягти успіху у будь-якій справі.

«Життя рухається по спіралі» – загальновідома і прописна істина. Кожен новий оберт спіралі життя стає якісно досконалішим, ми робимо менше помилок, крихта за крихтою накопичуємо досвід,  мудрість. Саме так ми можемо сказати за суддів у відставці Бабенка Івана Олексійовича, Добровольського Віталія Володимировича, які передали нам свої навички, вміння.

 Керівником апарату суду з березня 2008 року працює Козак Людмила Володимирівна , яка починала свою трудову діяльність в суді з посади секретаря судових засідань. Має стаж роботи на посадах старшого секретаря суду, консультанта суду, помічника голови суду. 29  років сумлінно трудиться Людмила Володимирівна в суді. Маючи професійний досвід роботи в суді, принципово реагує на всі прояви порушення законодавства, що свідчить про достатньо високі показники роботи. З високою ініціативою, працелюбністю, відповідальністю та вмінням вирішує складні питання, надає кваліфіковану допомогу молодим колегам, користується повагою в колективі.

На посаді   помічника судді працює Панчішен Інна Олександрівна – з 06 грудня 2023 року. Має високий рівень професійної майстерності, здібний фахівець, вміє ставити мету і досягати її послідовними та логічними діями. Раніше обіймала  посаду секретаря суду з листопада 2021 року.

Боржемська Інна Миколаївна на посаді   помічника судді працює  з 01 січня 2024 року, яка з  18 березня 2016 року обіймала посаду заступника керівника апарату суду,  а раніше працювала (з 17 лютого 2014 року) консультантом  з кадрової роботи. В роботі Інна Миколаївна проявила себе  кваліфікованим, наполегливим, енергійним працівником.

Григораш Настя Миколаївна працює в суді на посаді старшого секретаря суду з 06 червня 2023 року. Сумлінно та добросовісно виконує покладені на неї обов’язки, надає кваліфіковану практичну та методичну допомогу молодим колегам та громадянам. Їй притаманні не тільки висока професійна майстерність, але й добрі організаторські здібності.

Секретарем судових засідань працюєз 10 листопада 2023 року Слободянюк Олена Степанівна, яка раніше обіймала посаду  діловода (з 20 квітня 2017 року).  Основними якостями якої є професійність, принциповість, наполегливість та високе почуття відповідальності за доручену справу.

Хонькович Любов Іванівна працює секретарем судових засідань з 05 вересня  2005 року, яка з січня 2004 року працювала на посаді діловода. Відповідально ставиться до виконання покладених на неї завдань, належно виконує свої обов’язки, підвищує рівень знань, працелюбна, користується повагою в колективі.

З січня 2004 року секретарем судових засідань працює  Слющенкова  Алла Олександрівна. Добре знає свої службові обов’язки, добросовісно відноситься до них. Вміло ділиться  професійним досвідом з молодими колегами.

Секретарем суду працює Дерешовська Ірина Андріївна з 06 грудня 2023 року. Службові обов’язки виконує точно, добросовісно і вчасно здійснює вказівки і завдання. Хоча працює з грудня 2023 року, але дуже швидко опанував ази  нелегкої  професії і сьогодні працює  на рівні більш досвідченими колегами

Головний спеціаліст (з інформаційних технологій)  Даценко Костянтин Володимирович  працює з 1 квітня 2011 року. Завжди зберігає оптимізм, витримку та позитивне ставлення до роботи та колег.

Консультантом суду (по роботі з персоналом) працює з 01 квітня 2016 року Лісевич Аліна Олександрівна, яка  успішно веде кадрове  діловодство  та раніше займала посаду судового розпорядника з 18 серпня 2015 року.

Кушнір Юрій Петрович  працює на посаді  судового розпорядника з  травня  2018 року. Володіє хорошими діловими навичками, а саме: сумлінним ставленням до роботи, прагненням до підвищення кваліфікації та професійного зростання. У скрутних ситуаціях завжди націлений на знаходження компромісних рішень, до вирішення завдань підходить творчо.

Діловод Зварич Юлія Володимирівна  працює з 13 грудня 2023 року. Уважна до проблем, які торкаються людей, вирішує їх найкращим чином.  

Сумлінно виконує свої обов’язки прибиральниця суду Трухіна Людмила Іванівна, завдяки якій у приміщенні суду та навколо нього панує порядок, а суд  визнано установою зразкового утримання.    

З початку повномаштабної агресії росії  проти України,  26 лютого 2022 року  був мобілізлваний  Ткачук Олег Миколайович, який працював  в суді на  посадах: помічника судді з березня 2015 року,  заступника керівника апарату суду -  з  листопада  2010 року,  консультантом суду – з 12 грудня 2007. Не зважаючи на свій молодий вік, зарекомендував себе грамотним спеціалістом, принциповим та сумлінним працівником. Він уміло використовував здобуті теоретичні знання на практиці. Сумлінно виконував службові обов’язки, постійно підвищував свій професійний рівень. 19 липня 2023 року  став трагічним днем для працівників Мурованокуриловецького районного суду, в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, під час бойового завдання біля населеного пункту Первомайське Донецької області   загинув  воїн ЗСУ,  відданий син Українського народу Олег Миколайович.

Гарним словом хочеться відмітити  наших ветеранів праці - колишніх працівників суду:  секретарів суду Боднарук Неонілу Феодосіївну, яка в суді працювала з 1948 по 1990 роки, Поліщук Ольгу Василівну, яка трудилася в суді з 1995 по 2021 роки,  секретарів судового засідання Сидорук Тетяну Прокопівні, Пилипчук Валентину Петрівну, яка понад  30 років віддала роботі в суді,  прибиральниць Білик Олену Василівну,  Сідак Ольгу Михайлівну, які віддали  роботі в суді  найкращі свої роки.