Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
План
Право на життя — універсальне, загальновизнане природне право людини і громадянина, яке закріплено в міжнародно-правових актах та у конституціях багатьох країн світу.
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини кожна людина має право на життя, свободу та особисту недоторканність. Згідно з положеннями ст.6 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та ст.2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на життя є невід’ємним правом людини, яке охороняється законом. Зазначені положення міжнародних правових стандартів мають універсальний характер і відображені в Конституції.
Стаття 3 Конституції України проголошує, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Конституція також зауважує, що всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах; права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (ст. 21). Особливо підкреслюється, що ці невід’ємні права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. У зв’язку з цим одним з найважливіших завдань кримінального закону є всебічний захист кримінально-правовими заходами саме прав і свобод людини і громадянина від злочинних посягань.
Однією з важливих гарантій здійснення проголошеного статтями 3 і 27 Конституції права людини на життя і здоров'я є беззастережне виконання судами вимог кримінального процесуального закону щодо забезпечення прав потерпілих від зазначених злочинів.
Розглядаючи кримінальні провадження зазначеної категорії, судді Мурованокуриловецького районного суду керувалися положеннями чинного КК України, Кримінальним процесуальним кодексом України та враховували роз'яснення, наведені у відповідних постановах Пленуму Верховного Суду України.
Аналізуючи та узагальнюючи матеріали кримінальних правопорушень даної категорії слід зазначити, що у першому півріччі 2023 року у провадженні Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області перебували кримінальні провадження за ст.ст. 125, 126 КК України.
Так, станом на 01 січня 2023 року у залишку нерозглянутих справ з 2022 року перебувало 4 кримінальних проваджень за ст. 125 ч. 2 та ст. 126 ч. 1 КК України, одну з яких було розглянуто із ухваленням вироку, по трьох кримінальних провадженнях справи закрито у зв’язку з відмовою потерпілих від обвинувачення.
У першому півріччі 2023 року до суду надійшло 8 проваджень у справах про злочини проти життя і здоров’я особи, які розглянуті, в тому числі 2 справи із винесенням вироку, 8 кримінальних проваджень закрито. Залишок нерозглянутих справ на друге півріччя 2023 року -2.
За ст. ст. 121, 122 КК України до суду не надходили кримінальні провадження.
В узагальнюваний період судом розглянуто два кримінальних провадження за ч. 1 ст. 126 КК України з винесенням вироку.
Аналіз діяльності органу досудового слідства свідчить про те, що кримінальні провадження проти життя та здоров’я особи в основному були розслідувані повно та об’єктивно: були встановлені час, місце, спосіб, мотиви вчинення злочинних дій. Також не було виявлено випадків неправильної кваліфікації дій осіб, що підозрювались у злочинах проти життя та здоров’я особи і випадків порушення строків розслідування у досліджений період, чітко зазначався розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та розмір витрат на проведення експертиз під час досудового розслідування.
Одночасно, неодноразово судом було встановлено, що органами досудового розслідування не завжди зазначались у обвинувальних актах обставини, що пом’якшують покарання для обвинувачених, зокрема, наявність на утриманні малолітніх дітей та ін.
При призначенні справ зазначеної категорії до розгляду суддями Мурованокуриловецького районного суду були дотримані вимоги ст.ст. 314, 316, 318 КПК України щодо строків призначення справи до підготовчого судового засідання та судового розгляду.
Так, не пізніше п’яти днів з дня надходження обвинувального акта до суду суддями виносилися ухвали про призначення підготовчого судового засідання, у якій зазначали дату, час та місце його проведення, учасників підготовчого судового засідання.
Переважна більшість кримінальних проваджень про злочини, передбачені ч. 1 ст. 125 КК України, була закрита у підготовчому судовому засіданні на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв’язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні (7 проваджень), наприклад, провадження № 139/690/22, 139/776/22, 139/785/22, 139/45/23, 139/219/23, (головуюча Віра Коломійцева), 139/224/23, 139/225/23, (головуюча Наталія Тучинська). По кримінальному провадженню № 139/278/23 (головуюча Наталія Тучинська) звільнено обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України та закрито з підстав примирення обвинуваченого з потерпілим (головуюча Наталія Тучинська).
При судовому розгляді кримінальних справ про злочини проти життя та здоров’я особи, з метою всебічного дослідження зібраних доказів та винесення обґрунтованого рішення, судом ретельно перевірялися всі фактичні обставини справи, направленість умислу, мотиви, ціль, наслідки і характер дій обвинувачених, був встановлений причинний зв’язок між діями обвинувачених та їх наслідками.
Зокрема, у кримінальному провадженні № 139/218/23 про обвинувачення С. (головуюча Наталія Тучинська) у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, судом при призначенні покарання враховувалось ставлення обвинуваченого до вчиненного злочину, його характеристика за місцем проживання, думка потерпілої, яка просила застосувати до обвинуваченого сувору міру покарання, а також вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння. Також як характеризуючу особу обвинуваченого обставину суд враховує, що він 26 вересня 2022 року був засуджений за домашнє насильство щодо матері і лише 21 лютого 2023 року повністю відбув призначене вироком суду покарання у виді арешту, а вже 23 лютого 2023 року знову вчинив психологічне насильство в сім’ї відносно матері (інформація з постанови судді Мурованокуриловецького районного суду від 02 березня 2023 року, яка міститься в ЄДРСР).
Згідно абзацу 17 ч. 1 ст. 368 КПК України, суд, ухвалюючи вирок, також прийняв до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого. Відповідно до такої інформації Могилів-Подільський РС № 1 філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області зробив висновок, що існує високий ризик вчинення обвинуваченим повторного злочину і високий ризик небезпеки особи для суспільства та окремих громадян, але його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
Суд врахував сукупність обтяжуючих покарання обставин, обставини, що покарання у виді арешту не було достатнім для перевиховання С., тому прийщов до висновку, що достатнім для його виправлення та перевиховання за вчинення ним повторно кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, а також для попередження скоєння нових кримінальних правопорушень буде призначення йому покарання у виді обмеження волі. Також суд визначив, що строк такого обмеження має бути мінімальний, передбачений кримінальним законом, тобто у виді одного року.
Під головуванням судді Наталії Тучинської було розглянуто кримінальне провадження № 139/791/22 про обвинувачення Г. за ст. 126-1 КК України.
Суд, ухвалюючи вирок, також прийняв до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого. Відповідно до такої інформації Могилів-Подільський РС № 1 філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області зробив висновок, що існує середній ризик вчинення обвинуваченим повторного злочину і середній ризик небезпеки особи для суспільства та окремих громадян, а виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства. Дотримуючись загальних засад призначення покарання, зокрема, принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з урахуванням сукупності пом’якшуючих покарання обставин, прийшов до висновку, що необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого Г., а також для попередження скоєння нових злочинів призначене покарання, пов’язане з ізоляцією від суспільства у виді арешту на мінімальний строк, передбачений кримінальним законом виді одного місяця.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченим покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» та виходив із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Зокрема, за вчинення злочинів проти життя та здоров’я суд керувався закріпленими в КК України нормами про систему і види, підстави і порядок призначення покарання, передусім ст. 65 КК України.
У кожному конкретному випадку суддями при призначенні покарання враховувався ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, ступінь вини потерпілого і тому подібне, оскільки особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів
Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, судді виходили з класифікації злочинів, визначеної у ст. 12 загальної частини КК України, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, кількість епізодів злочинної діяльності, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, та інше).
Досліджуючи дані про особу обвинуваченого (підсудного), суд з’ясовував його вік, стан здоров’я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, наявність не знятих чи не погашених судимостей, склад сім’ї, наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку.
Беручи до уваги, що встановлення пом’якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має важливе значення для правильного та об’єктивного призначення покарання, судом всебічно досліджувалися матеріали проваджень щодо наявності таких обставин, а у вироку наводились мотиви прийнятого рішення.
Крім того, Мурованокуриловецьким районним судом було забезпечено виконання основного завдання кримінального процесу із забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб за вчинений злочин винні понесли справедливе покарання.
Відповідно до ст. 397 КПК України, кримінальні провадження своєчасно направлялись до Вінницького апеляційного суду, про що повідомлялись учасники. В першому півріччі 2023 року справи даної категорії не оскаржувалися.
Кримінальні провадження в касаційному порядку за аналізуючий період не переглядалися.
Висновки
Злочини проти життя прийнято вважати найнебезпечнішими посяганнями на особу, оскільки людина є цінністю не тільки для самої себе, а і для всього суспільства як соціуму.
Оскільки злочин – це людський вчинок, то цілком закономірним і вельми важливим представляється його психологічний аналіз – вивчення злочину як вияву властивостей даної особистості, розкриття мотивів і цілей особи, які спонукали її до вчинення такого злочину.
Проведене узагальнення показало, що за перше півріччя 2023 року в справах проти життя та здоров’я особи суддями Мурованокуриловецького районного суду законно і справедливо засуджувалися особи, винні у злочинах, або ж закривалися провадження із передбачених кримінальним процесуальним законодавством підстав, що є безумовним свідченням законності, обґрунтованості та справедливості прийнятих рішень, що ґрунтуються на всебічному, повному та об’єктивному розгляді кожної справи.
Керівник апарату суду Людмила Козак
_03_03.png)
