Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

20 січня 2016, 16:07

У З А Г А Л Ь Н Е Н Н Я

судової практики розгляду Мурованокуриловецьким районним судом Вінницької області кримінальних проваджень про злочини, вчинені неповнолітніми на протязі 2015 року.

Злочинність неповнолітніх завжди була і залишається гострою актуальною правовою та суспільною проблемою, розглядаючи яку необхідно виділити сукупність обставин і факторів, що сприяють підвищенню її рівня. Неабияку роль відіграє сім’я, в якій виховується майбутній правопорушник (злочинець), а також активна профілактична та попереджувальна робота. Негативно впливає на підлітків відсутність контролю з боку суспільства (серед неповнолітніх спостерігається незайнятість, не всі з них відвідують навчальні заклади), алкоголізм і наркоманія серед однолітків тощо.

Найбільш ефективним методом боротьби зі злочинністю неповнолітніх є запобігання їй, що є пріоритетним завданням правоохоронної та правозахисної систем нашої держави.

Неабияке значення для профілактики злочинності серед неповнолітніх має процесуальна діяльність судів, що здійснюють провадження у кримінальних справах (провадженнях).

Протоколом зборів суддів Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 03 жовтня 2012 року суддів, Тучинську Н.В. та Добровольського В.В. обрано уповноваженими на здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх.

У 2015 році до Мурованокуриловецького районного суду надійшло 6 кримінальних провадженнь відносно 7 неповнолітніх осіб, з них до позбавлення волі із застосуванням іспитового строку засуджено – 4 особи, звільнено від кримінальної відповідальності у зв’язку з відмовою від обвинувачення – 2 особи, закрито у зв’язку з закінченням строків давності - 1 особу.

Досудове розслідування кримінальних проваджень щодо неповнолітніх проведене якісно, з дотриманням норм Кримінального процесуального кодексу України.

Із аналізу кримінальних проваджень про злочини, вчиненні неповнолітніми, встановлено, що при призначенні справи до розгляду в суді, суддями дотримані вимоги ст. 314 КПК України, щодо призначення справ до підготовчого судового засідання та ст. 484 КПК України щодо особливостей розгляду такої категорії проваджень.

Неповнолітні обвинувачені викликалися судом в судові засідання через батьків, або інших законних представників.

Із 6 кримінальних проваджень щодо неповнолітніх більшість розглянуто в строк до одного місяця.

Суддями дотримуються вимоги ст. 488, 491, 496 КПК України. Зокрема, забезпечувалась участь законних представників, а також педагога та психолога, за необхідності при допиті неповнолітнього брали участь представники служби у справах дітей та уповноваженого підрозділу органів внутрішніх справ.

Під час здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх суддями відповідно до ст. 485, 487 КПК України, встановлювались та з’ясовувалися вік підлітка, стан його здоров’я та рівень загального розвитку, характеристика особи, умови життя і виховання, обставини, що негативно впливали на виховання, наявність дорослих підмовників та інших осіб, які втягнули неповнолітнього у злочинну діяльність, наявність даних про розумову відсталість підлітка, не пов’язану із душевним захворюванням. Крім того, зясовувалось, чи могла ця особа повністю усвідомлювати значення своїх дій, якою мірою могла ними керувати, що допомагало виявити безпосередні причини, які спонукали неповнолітнього до вчинення злочину, зробити висновки, чи є це правопорушення випадковим або його зумовили певні фактори, які слід усунути. Необхідність з’ясування вказаних обставин пояснюється тим, що вони впливали на вирішення важливих питань щодо встановлення істини у справі, притягнення неповнолітнього до кримінальної відповідальності або звільнення від неї, призначення виду та міри покарання.

Велике значення для індивідуалізації особи обвинуваченого (підсудного) при вирішенні питань, пов’язаних із застосуванням до нього кримінального і кримінального процесуального закону, має з’ясування даних про його вік (стаття 22 КК України).

Число, місяць і рік народження неповнолітнього судддями встановлювався на підставі таких документів, як паспорт, свідоцтво про народження, копії яких долучаються до матеріалів справи.

Із аналізу розглянутих Мурованокуриловецьким районним судом справ, встановлено, що більшість неповнолітніх вчинили злочини у віці від 16 до 18 років.

Причини, які спонукали таких осіб до вчинення злочинів, в більшості були необдумані, а в окремих випадках обгрунтовані прагненням отримати кошти від викраденого майна.

Серед проаналізованих справ: 3 справи порушено за ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 185 КК України, дві - за ч. 1 ст. 125 КК України (з них одна із клопотанням про звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України із застосуванням примусових заходів виховного характеру (139/3/15-к – суддя Тучинська Н.В.). Одна справа направлена до суду із клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 128 КК України у зв’язку з закінченням строків давності (№ 139/112/15-к).

Усі обвинувачені в цих справах вперше притягувались до кримінальної відповідальності, мають постійне місце проживання, за місцем проживання та навчання характеризувались позитивно. Тому запобіжний захід відносно неповнолітніх обвинувачених органом досудового слідства не обирався.

Як вбачається із матеріалів справ, наданих для узагальнення, органи досудового розслідування долучали до матеріалів кримінального провадження характеристики з місця навчання, роботи, а також довідки з кримінальної міліції у справах дітей і Служби у справах дітей про те, чи перебувала особа на обліку, коли і за які правопорушення її взяли на облік, коли Служба у справах дітей розглядала цю справу, чи притягувалася така особа до адміністративної відповідальності тощо.

Крім того, за необхідності встановлення даних про розумову відсталість неповнолітнього обвинуваченого, судом встановлювалось, чи страждав неповнолітній обвинувачений на час скоєння правопорушеня на хронічне душевне захворювання, чи перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, чи міг усвідомлювати свої дії та керувати ними та чи потребує застосування примусових заходів медичного характеру ( суддя Добровольський В.В.).

Відповідно до положень п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 52 КПК України суддями забезпечувалась обов’язкова участь захисника у кримінальному провадженні щодо осіб, які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років та щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою.

Проаналізувавши прийняті рішення по кримінальних провадженнях за період, що підлягає узагальненню, можна зробити висновок, що право на захист неповнолітніх обвинувачених не було порушено.

Зокрема, у кримінальному провадженні щодо неповнолітнього обвинуваченого за ч. 3 ст. 185 КК України С., суд після повторної неявки у судове засідання захисника обвинуваченого та клопотання обвинуваченого про призначення йому іншого захисника, на підставі ст.ст. 54, 49 КПК України – залучив до участі у кримінальному провадженні іншого захисника.

За період 2015 року судом було розглянуто 3 кримінальних провадження відносно неповнолітніх із винесенням вироку:

- про обвинувачення за ч. 2 ст. 185 КК України Б. та Г. Кримінальне провадження надійшло до суду з обвинувальним актом та угодою про примирення. Вироком суду, вищезазначених осіб засуджено до узгодженого сторонами покарання у виді одного року позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням строком на один рік;

- про обвинувачення Б. за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 185 КК України, якого засуджено до одного року трьох місяців позбавлення волі та звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на один рік;

- про обвинувачення С. за ч. 3 ст. 185 КК України засуджено до трьох років позбавлення волі та звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на один рік;

При призначенні покарання судді суворо дотримуються принципів законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання. Суд враховував не тільки ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують чи обтяжують покарання, а також умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості розвитку неповнолітнього.

Із 3 винесених вироків протягом 2015 року щодо неповнолітніх до 4 засуджених осіб обрано покарання у виді позбавлення волі. На підставі ст. 75, 104 КК України неповнолітні звільнялись від відбування призначеного покарання з випробуванням протягом іспитового строку та вирішенням питання про покладення на них обов’язків передбачених ст. 76 КК України.

Звільнення з випробуванням, відповідно до норм діючого кримінально-процесуального законодавства, може мати місце тоді, коли суд дійде висновку, що, виходячи з тяжкості злочину, особи винного та інших обставин, виправлення засудженого можливе без відбування покарання. Тяжкість злочину повинна бути конкретизована з урахуванням об’єкта і предмета посягання, характеру діяння, обстановки, засобу, місця і часу вчинення, відсутності тяжких наслідків, урахування, чи був злочин закінченим або незакінченим, чи був він вчинений у співучасті або однією особою, форма та ступінь вини, мотиви і мета злочину та ін. Не менш важливе значення, має врахування даних, що характеризують особу винного.

При застосуванні ст. 75 КК України, суддями враховувались такі обставини, як відсутність судимості, неповнолітній вік, суспільно-корисна праця, визнання вини, щире каяття, відшкодування збитків та позитивна характеристика.

Звільнення неповнолітніх від відбування покарання з випробуванням застосовувалось відповідоно до ст. 75-78 КК України з урахуванням особливостей, визначених у ст. 104 КК України. Іспитовий строк призначався від 1 до 2 років з урахуванням визначеного судом строку позбавлення волі, а також даних про особу засудженого та інших обставин справи. Засудженим та їх законним представникам роз’яснювалось правові наслідки передбачені ст. 75, 76, 104 КК України.

Вирішувалось питання про речові докази.

Протягом періоду, що аналізується дві справи закрито у зв’язку із відмовою потерпілого від обвинувачення та одна по закінченню строків давності:

- справа про обвинувачення С. у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, яка надійшла до суду із клопотанням про звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру.

- справа про обвинувачення Д. та Ч. ( 23 роки) у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

- справа, яка надійшла до суду із клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності М., який підозрювався у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України. Клопотання задоволено. Звільнено М. від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, а кримінальне провадження закрито.

Що стосується якості судового слідства, то вивченням справ вказанної категорії встановлено, що в ході судового розгляду встановлюються всі фактичні наслідки і характер дій, вироки в цілому обгрунтовані на доказах, що ретельно перевірені при судовому розгляді, у вироку приведені докази, що стверджують винність обвинуваченого у вчиненні протиправних дій, а також обгрунтована кваліфікація дій неповнолітнього обвинуваченого. При призначенні покарання, враховувався характер та ступінь небезпечності вчиненого діяння, особа винного та обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність.

Таким чином, аналізуючи стан розглянутих кримінальних справ відносно неповнолітніх за 2015 рік, можна зробити висновок, що діяльність Мурованокуриловецького районного суду в цілому здійснювалась відповідно до конституційних засад судочинства і була спрямована на забезпечення захисту прав громадян, інтересів суспільства і держави та підвищення ефективності функціонування суду.

Суддя Мурованокуриловецького

районного суду Наталія Тучинська

вик. помічник судді Людмила Паламарчук