План:
1. Аналіз статистичних даних
2. Застосування кримінального покарання у виді штрафу
3. Розстрочка та зміна штрафу іншим покаранням;
4. Зміна іншого покарання штрафом
5. Звільнення від відбування штрафу
Відповідно до листа судді апеляційного суду Вінницької області Сілакова С.М. № 1-1617 від 15.02.2013 року Мурованокуриловецьким районним судом Вінницької області проведено узагальнення практики застосування такого виду кримінального покарання як штраф.
Для проведення узагальнення використано статистичну звітність Мурованокуриловецького районного суду, обліково–статистичні картки на кримінальні справи, кримінальні справи.
1. Аналіз статистичних даних
Протягом 2012 року Мурованокуриловецьким районним судом штраф, як основне покарання, було застосовано до 15 осіб. За категоріями злочинів, за які до осіб застосовувалося покарання у виді штрафу, можна виділити наступні:
- крадіжка (ст. 185 КК України) – 7 осіб;
- незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (ст. 309 КК України) – 3 особи;
- незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 КК України) – 2 особи;
- посів або вирощування снотворного маку чи конопель (ст. 310 КК України) – 1 особа;
- привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК України) – 1 особа;
- умисне легке тілесне ушкодження (ст. 125 КК України) – 1 особа.
В одному випадку штраф застосовувався як додаткове покарання.
Протягом 2012 року до Мурованокуриловецького районного суду надійшло та було розглянуто 4 подання про заміну штрафу громадськими роботами.
Справи про розстрочку виконання штрафу, звільнення від відбування покарання у виді штрафу, заміни іншого покарання штрафом у 2012 році не розглядалися.
2. Застосування кримінального покарання у виді штрафу
Штраф – це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині Кримінального кодексу України, з урахуванням положень Загальної частини.
Виходячи із нової редакції ст. 12 КК України, покарання у виді штрафу може призначатися за вчинення злочинів різної тяжкості (від невеликої тяжкості до особливо тяжких).
Таким чином, призначаючи покарання у виді штрафу, судді Мурованокуриловецького районного суду, враховували, що таке покарання може встановлюватися лише у випадках і в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК. Хоча, за наявності підстав, передбачених ст. 69 КК, якщо санкція статті (санкція частини статті) не передбачає основного покарання у виді штрафу, останній може призначатися в порядку переходу до більш м’якого виду покарання, випадків застосування штрафу з урахуванням положень ст. 69 КК України суддями Мурованокуриловецького районного суду у 2012 році зафіксовано не було.
Відповідно до ст. 52 КК України, штраф може застосовуватися як основне, так і додаткове покарання. Як уже зазначалося, протягом 2012 року Мурованокуриловецьким районним судом, штраф, як додаткове покарання, призначався лише один раз. Зокрема, по справі (головуюча суддя – Тучинська Н.В.) про обвинувачення Я. у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, підсудну визнано винною за ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України та призначено покарання:
- за ч. 3 ст. 191 КК України - три роки і шість місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, строком на два роки;
- за ч. 1 ст. 364 КК України – чотири місяці арешту з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, строком на два роки та штраф в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 4250 (чотири тисячі двісті п’ятдесят) гривень;
- за ч. 1 ст. 366 КК України – штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 1700 (тисяча сімсот) гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, строком на два роки.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворих покарань більш суворим, остаточно призначеноЯ. основне покарання у виді 3 (трьох) років і шести місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань остаточно призначено Я. додаткове покарання –позбавлення права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, строком на два роки та штраф в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 4250 (чотири тисячі двісті п’ятдесят) гривень.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України Я. звільнено від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, з дворічним іспитовим строком та зобов’язано її повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.
Як зазначено у мотивувальній частині вироку, суд вважав за правильне, а також достатнє для виправлення Я. та попередження нових злочинів, призначити підсудній наступні види покарань:
- за ч. 3 ст. 191 КК України - позбавлення волі на строк, ближчий до мінімального, визначеного санкцією інкримінованої частини статті – три роки і шість місяців з призначенням обов’язкового додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, строком на два роки;
- за ч. 1 ст. 364 КК України – чотири місяці арешту з призначенням обов’язкових додаткових покарань у виді позбавлення права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, строком на два роки та штрафом в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- за ч. 1 ст. 366 КК України –найменш тяжке покарання, визначене санкцією цієї частини статті – штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з призначенням обов’язкового додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, строком на два роки.
Однак при призначенні покарання було все ж враховано положення ст. 70 та 72 КК України, згідно з якими у випадках самостійної кваліфікації вчиненого за різними статтями Кримінального кодексу України, застосовуються правила призначення покарання за сукупністю злочинів, передбачені ст. 70 КК України. Встановлений ст. 70 КК порядок, згідно з яким суд зобов’язаний призначити покарання окремо за кожний злочин, а потім остаточно визначити покарання за сукупністю злочинів, стосується як основних, так і додаткових покарань.
Суд вважав за правильне на підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне основне покарання Я. визначити шляхом поглинання менш суворих покарань більш суворим і визначити його у виді трьох років і шести місяців позбавлення волі.
Крім того, врахувавши, крім даних про особу винної й обставин, що пом'якшують їй покарання, також кількість злочинів, що входять до сукупності, обставину, що всі вони скоєнні з використанням службового становища, яке займала винна особа, суд вважав за правильне остаточне обов’язкове додаткове покарання визначити підсудній на підставі ч. 1 ст. 70 КК України із застосуванням принципу часткового складання покарань – два роки і шість місяців позбавлення права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, строком на два роки та штрафом в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А відповідно до ч. 4 ст. 72 КК України, додаткові покарання різних видів, у всіх випадках слід виконуватисамостійно.
У 2012 році, Мурованокуриловецьким районним судом не застосовувалося покарання у виді штрафу при призначенні покарання за сукупністю вироків, а також з урахуванням особливостей визначених ст. ст. 53, 82 КК України.
2. Розстрочка та зміна штрафу іншим покаранням
Протягом 2012 року Мурованокуриловецьким районним судом не здійснювався розгляд питань пов’язаних з розстрочкою покарання у виді штрафу.
Разом з тим, у звітному періоді суддями Мурованокуриловецького районного суду було розглянуто 4 подання про заміну штрафу громадськими роботами.
Проблемним питанням при розгляді таких справ було відсутність визначення у ст. 404 КПК України 1960 року органу, на який покладено обов’язок виконати вирок. Крім того, Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» від 04.11.2010 року до ст. 12 КВК України внесено зміни, якими з переліку повноважень Державної виконавчої служби виключено примусове виконання покарання у виді штрафу. При цьому такі повноваження не покладено на жоден інший орган. Водночас у ч. 3 ст. 26 КВК встановлено, що «у разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських або виправних робіт відповідно до закону».
Виходячи з цього, Мурованокуриловецький районний суд самостійно контролює виконання вироків за якими особам призначено покарання у виді штрафу. В разі його несплати канцелярією суду ініціювалося питання про заміну покарання.
Так, 12 квітня 2012 року суд розглянув справу (головуючий суддя – Добровольський В.В.) про заміну покарання. Справа розглядалася на підставі подання, направленого старшим секретарем Мурованокуриловецького районного суду, про заміну покарання засудженому Д., який не сплатив штраф за вироком суду у строки визначені ст.26 КВК України на покарання у виді громадських робіт. Подання на підставі ч. 5 ст. 53КК України та ст. 410 КПК України 1960 року було повністю задоволено.
Усі інші подібні подання судом також задовольнялися. При цьому, при заміні покарання, застосовувався порядок розрахунку передбачений ч. 5 ст. 53 КК України: одна година громадських робіт за один встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
4. Зміна іншого покарання штрафом
Протягом 2012 року Мурованокуриловецьким районним судом не розглядалися справи про заміну іншого покарання штрафом.
5. Звільнення від відбування штрафу
Протягом 2012 року Мурованокуриловецьким районним судом не розглядалися справи про звільнення осіб від відбування покарання у виді штрафу.
Голова Мурованокуриловецького
районного суду В. Добровольський
_03_03.png)
