Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
План:
Відповідно до листа заступника голови апеляційного суду Вінницької області В.С. Вавшка від 08.04.2013 року Мурованокуриловецьким районним судом Вінницької області проведено узагальнення практики щодо розмежування юрисдикцій загальних, господарських і адміністративних судів за 2010-2012 роки.
Для проведення узагальнення використано статистичну звітність Мурованокуриловецького районного суду за 2010-2012 роки, обліково – статистичні картки на цивільні та адміністративні справи, цивільні справи, адміністративні справи.
Згідно матеріалів судової статистики у 2010 році за підсудністю до інших судів було направлено 2 цивільних справи позовного провадження. У 2011 році справи за підсудністю не направлялися взагалі. А у 2012 році – направлено 2 цивільні справи позовного провадження.
Разом з тим у 2011 році позивачам було повернуто 9 позовних заяв у зв’язку з непідсудністю їх Мурованокуриловецькому районному суду; а у 2012 році з цієї ж причини – 12 позовних заяв та один адміністративний позов.
1. Проблеми визначення підсудності справ щодо земельних спорів
Протягом 2010 року до Мурованокуриловецького районного суду надійшло та було розглянуто 7 справ зі спорів, що виникають із земельних правовідносин. У 2011 році – 5 справ, а в 2012 році – 6 справ.
При прийнятті до свого провадження та розгляду справ щодо земельних спорів, суддями Мурованокуриловецького районного суду в обов’язковому порядку враховувалися відповідні положення ст. 15 ЦПК України та ст. 17 КАС України, що визначають юрисдикцію місцевого суду, а також роз’яснення викладені у постанові Пленуму ВСУ від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ».
У своїй більшості, такі справи приймалися суддями до розгляду та розглядалися у порядку цивільного судочинства, оскільки усі зазначені правовідносини виникали з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.
Проте, у 2012 році до Мурованокуриловецького районного суду надійшов адміністративний позов прокурора Мурованокуриловецького району Вінницької області в інтересах С. до відділу Держкомзему у Мурованокуриловецькому районі про зобов’язання вчинити певні дії (справа № 0216/383/2012).
Суддею Тучинською Н.В. при вирішенні питання про прийняття даного позову до свого провадження було встановлено, що у 2007 році С. оформлено документи на право власності на спадщину за заповітом після смерті матері М. жительки с. Рівне Мурованокуриловецького району. У 2008 році у відділі земельних ресурсів у Мурованокуриловецькому районі С. отримала державні акти на право власності на земельну ділянку № 229 загальною площею 1,
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи в яких однією із сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.
Відповідач по даній справі- відділ Держкомзему у Мурованокуриловецькому районі, не являється органом місцевого самоврядування, а відноситься до органів виконавчої влади, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 КАС України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, в яких однією із сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Отже, позивачем порушено предметну підсудність адміністративної справи, а тому позовна заява має бути повернена йому на підставі п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС України.
На підставі викладеного позовна заява прокурора Мурованокуриловецького району Вінницької області в інтересах С. до відділу Держкомзему у Мурованокуриловецькому районі про зобов’язання вчинити певні дії повернута позивачу, разом з усіма доданими до неї матеріалами.
2. Проблеми визначення підсудності справ, що виникають з корпоративних відносин
Протягом 2010-2012 років до Мурованокуриловецького районного суду не надходило та не розглядалися справи, що виникають з корпоративних спорів.
3. Проблеми визначення підсудності справ щодо спорів про приватизацію і оренду державного та комунального майна
Протягом 2010-2012 років до Мурованокуриловецького районного суду не надходило та не розглядалися справи зі спорів про приватизацію і оренду державного та комунального майна.
4. Проблеми визначення підсудності справ щодо спорів про набуття, припинення, здійснення та захист права власності, зокрема щодо спорів за участю органів, які здійснюють державну реєстрацію справ
Протягом 2010-2012 років до Мурованокуриловецького районного суду не надходило та не розглядалися справи щодо спорів про набуття, припинення, здійснення та захист права власності, зокрема щодо спорів за участю органів, які здійснюють державну реєстрацію справ.
Протягом 2010-2012 років до Мурованокуриловецького районного суду надійшло та було розглянуто 8 скарг на рішення, дії чи бездіяльність державної виконавчої служб. З них, 4 скарги розглядалися суддями в порядку цивільного судочинства, а інші 4 – в порядку адміністративного. Основним критерієм даного поділу було роз’яснення, дане в Постанові Пленуму Вищого Адміністративного суду України від 13.12.2010 року № 3 “Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби”, де в п.2 звернено увагу судів на те, що до цивільної юрисдикції належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, вчинених під час виконання рішень, ухвалених загальними судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України, який набрав чинності з 1 вересня 2005 року.
Так, по справі № 0216/2-а-3122/11 (головуючий суддя – Добровольський В.В.) суддею було прийнято рішення про відмову у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом представника позивачів Б. в інтересах позивачів В., О. до начальника ВДВС Мурованокуриловецького райуправління юстиції про визнання дій державних виконавців незаконними та зобов’язання вчинити дії.
В ході розгляду адміністративного позову було встановлено, що представник позивачів звернувся з даним позовом, зазначивши, що 30 травня 2011 року на підставі виконавчого листа від 12 травня 2010 року відкрито виконавче провадження за позовом К., С. до В., О. про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням та вселення, в якому суд вселив К., С. в кімнату Адреса_1 . 23 вересня 2011 року на адресу позивачів надійшло повідомлення начальника ВДВС Мурованокуриловецького РУЮ про те, що 29 вересня 2011 року о 10 год. 30 хв. буде проведено примусове виселення. Вказане рішення та дії начальника ВДВС порушують права позивачів, оскільки останні використовують житлове приміщення - кімнату у вказаному будинку, а тому просила визнати дії начальника ВДВС неправомірними та визнати неправомірною його відмову, щодо зупинення виконавчого провадження до встановлення кімнати в яку необхідно вселити К. та С. та повернення із військової служби О.
Тобто, представник позивачів оскаржував дії начальника ВДВС Мурованокуриловецького РУЮ при виконанні судового рішення ухваленого Мурованокуриловецьким районним судом за правилами Цивільного процесуального кодексу України. А за правилом частини 2 ст. КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коло щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців чи посадових осіб державної виконавчої служби під час виконання судового рішення ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України визначено розділом УІІ ЦПК України.
В Постанові Пленуму Вищого Адміністративного суду України від 13.12.2010 року № 3 “Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби” в п.2 звернено увагу судів на те, що до цивільної юрисдикції належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, вчинених під час виконання рішень, ухвалених загальними судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України, який набрав чинності з 1 вересня 2005 року.
Таким чином, даний позов віднесено діючим законодавством України до розгляду в порядку Цивільного процесуального кодексу України з поданням відповідної скарги, а отже поданий позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства в якому звернувся представник позивача.
По іншій справі № 0216/2-а-3132/11 (головуюча суддя – Тучинська Н.В.) суддею помилково було відкрито провадження за скаргою ТОВ “Будсервіс”на дії старшого державного виконавця ВДВС Мурованокуриловецького РУЮ в порядку адміністративного судочинства.
Зокрема, ТОВ “Будсервіс” звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця ВДВС Мурованокуриловецького РУЮ і просить, зокрема, визнати незаконною його постанову від 09 листопада 2011 року про накладення на товариство штрафу за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та скасувати її.
Так, Мурованокуриловецьким районним судом 30 березня 2011 року винесено рішення у цивільній справі за позовом Г. до Мурованокуриловецького ТОВ "Будсервіс" про визнання неправомірною відмови у наданні довідки про пільговий стаж та зобов'язання видати довідку про пільговий стаж. Цим рішенням визнано неправомірною відмову Мурованокуриловецького ТОВ "Будсервіс" у видачі Г. довідки про підтвердження стажу роботи для призначення пільгової пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій і зобов'язано видати довідку, що підтверджує особливий характер роботи, або умови праці за період роботи на посаді майстра на новому будівництві з 01 серпня 1981 року по 15 липня 1982 року та на посаді муляра у бригаді мулярів з 11 лютого 1985 року по 15 грудня 1992 року. Таке рішення суду набрало законної сили і пред’явлено до виконання. Відповідно до роз’яснень Пленуму Вищого адміністративного суду України № 3 від 13.12.2010 року “Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби”, суди при визначенні юрисдикції повинні виходити з того, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження. Зокрема, розділом VII Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року визначено інший порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби при виконанні судових рішень, ухвалених за правилами цивільного судочинства, тому такі спори не належать до юрисдикції адміністративних судів.
Таким чином, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закрив провадження на підставі того, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
У випадку ж оскарження рішень, дії чи бездіяльність державної виконавчої служби по виконанню судових рішень, винесених судом у цивільних справах, справи розглядалися згідно ст. ст. 383-389 ЦПК України.
Так, по справі № 216/420/12 (головуюча суддя – Коломійцева В.І.) суддею було розглянуто скаргу товариства з обмеженою відповідальність “Будсервіс” на дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Мурованокуриловецького районного управління юстиції К. про накладення штрафу і згідно ст. ст. 386, 387 ЦПК України, ст.ст. 11, 82, 89 Закону України “Про виконавче провадження” в задоволенні скарги було відмовлено.
Голова Мурованокуриловецького
районного суду
Вінницької області В. Добровольський
_03_03.png)
