Узагальнення судової практики у справах про відшкодування моральної шкоди за перше півріччя 2016 року

                                                                                                    Узагальнення

судової практики у справах про відшкодування моральної шкоди за перше півріччя 2016 року

Відповідно до листа судді  апеляційного суду Вінницької області  Денишенка Т.О.  № 1-11/34/2016/ЕП-805 від 14.09.2016 року Мурованокуриловецьким районним судом Вінницької області проведено узагальнення судової практики у справах про відшкодування моральної шкоди за перше півріччя 2016 року.

Для проведення узагальнення використано статистичну звітність Мурованокуриловецького районного суду перше півріччя 2016 року, цивільні справи, кримінальні провадження.

Згідно статистичних даних за перше півріччя 2016 року до Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області надійшло 3 цивільних справи у яких позивачі однією з вимог ставили питання про відшкодування заподіяної їм моральної шкоди.

По справі № 139/215/16-ц (головуюча суддя Коломійцева В.І.) позовну заяву О. до М. про відшкодування майнової і моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням було залишено без руху у зв’язку з несплатою судового збору, а в подальшому – повернуто позивачеві, так як останній не усунув вказаних недоліків.

По справі № 139/217/16-ц (головуючий суддя Добровольський В.В.)  позовну заяву О. до М. про відшкодування майнової та моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням також було залишено без руху у зв’язку з несплатою судового збору, а в подальшому – повернуто позивачеві, так як останній не усунув вказаних недоліків.

По справі № 139/274/16-ц (головуючий суддя Добровольський В.В.) за позовом С. до Г.  про захист, честі, гідності, ділової репутації та  стягнення  моральної шкоди 07.06.2016 року було винесено рішення по суті.

Так, позивач по даній справі позов мотивувала тим, що з  01 квітня 2005 року вона  працює директором О. середньої загально-освітньої школи І-ІІІ ступенів. До  призначення  на посаду директора  працювала  вихователем групи продовженого дня, вчителем історії, а з 01 квітня 1985 року заступником  директора з навчально – виховної роботи  цієї школи. Г. працювала  у цій же школі на посаді вчителя і звільнена з роботи у зв’язку з  виходом на пенсію за вислугою  років. 03  грудня 2015 року та 23  лютого 2016 року Г. звернулась до голови Вінницької обласної державної адміністрації з письмовими зверненнями, у  яких безпідставно поширює відносно неї недостовірну інформацію, звинувачує у нетактовній  поведінці з батьками, у наливанні в її кабінеті  по 100 грам горілки за голос Януковича, примушує весь колектив вступати у партію регіонів, збирає в школі штаби  ПР, відправляє вчителів на антимайдан, допускає фінансові  порушення, звільнила завгоспа , а після втручання прокуратури поновила  на роботі, витрачає електроенергію для власних  потреб, бігає  по школі з газетою «33 канал» і обзиває дочку Г. поганими словами, що  в неї не все  в  порядку з розумом, що вона  робить те, що їй захочеться, обізвала   учня Богдана, отримала  посаду директора як  винагороду  за  те, що всім  педколективом забезпечували голоси за Януковича, списала директорський  будинок заднім числом, не заходячи до кабінки для голосування, поставила  позначку «за Добкіна», сказавши  при  цьому, що  голосує за донецьких.

Вона є директором  СЗШ І-ІІІ ступенів і  інформація, яка  міститься у зверненнях відповідачки та поширена нею в трудовому  колективі школи, порушує її особисті немайнові  права, зокрема, право на повагу до її честі, гідності та недоторканість ділової репутації.

У зв’язку з недостовірною  інформацією в школі,  яку  вона очолює, неодноразово проводились різні  позапланові перевірки, які вимагають додаткового часу  та зусиль особисто від неї, як  від директора школи та  від інших співробітників. Висновки у всіх перевірках  позитивні  і не підтверджують викладених у скаргах  відповідачки фактів.

Після  таких звернень Г. порушився звичайний спосіб її життя, в результаті  морального стресу  та переживань, значно  погіршився  стан її здоров’я, порушився  сон, її постійно переслідує відчуття пригніченості та тривоги. Вона  вимушена витрачати свій вільний час, кошти та здоров’я на  здійснення дій по відновленню її  порушених прав. 

Позивач   просила визнати  недостовірною  інформацію поширену  Г.  03 грудня  2015 року  та 23 лютого 2016 року до голови Вінницької обласної державної  адміністрації і поширену в трудовому колективі та зобов’язати  її спростувати недостовірну  інформацію у  той  самий спосіб  у  який   вона  була  поширена – шляхом подачі письмового звернення до голови Вінницької обласної державної  адміністрації та спростування на зборах трудового колективу СЗШ І-ІІІ ступенів, стягнути з Г. на її  користь 10 000 гривень моральної шкоди.

Судом позов задоволено частково. Визнано недостовірною інформацію яка  міститься у письмових зверненнях Г. від 03 грудня 2015 року  та 23 лютого 2016 року до голови Вінницької обласної державної адміністрації, зобов’язано Г. на протязі  тижня після вступу  в законну  силу  рішення  суду спростувати вказану інформацію. Стягнуто з Г. на користь С. на відшкодування заподіяної  моральної  шкоди 1000 (одну тисячу) гривень.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, судом було враховано роз'яснення, що містяться в   постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», важкість та глибину можливого душевного болю та страждань С., які були завдані їй зверненням Г. до голови Вінницької обласної  державної  адміністрації, а також обставину,  що таке звернення  було  написано на основі  недостовірної  інформації  отриманою із  різних джерел і не  підтвердженої жодними доказами, що  на основі  проведених перевірок, зокрема, останньої  у  2016 році, порушень вимог закону  у діяльності С. не  виявлено і  її  роботу  визнано зразковою. Суд прийшов до висновку, що  позивачу була завдана моральна шкода, яка виразилась у втратах немайнового характеру, внаслідок поширення недостовірної інформації, приниження ділової репутації. Разом з тим, вимоги позивача про відшодування моральної шкоди у розмірі 10 000 гривень вважав завищеними, а тому виходячи із принципу розумності та справедливості, стягнув з відповідача на  відшкодування заподіяної моральної шкоди - 1000 гривень.

Рішення в апеляційному порядку не переглядалося.

Також у першому півріччі 2016 року Мурованокуриловецьким районним судом Вінницької області було винесено один вирок у кримінальному провадженні, який набрав законної сили та у якому вирішувалося питання щодо цивільного позову в тому числі у частині моральної шкоди.

Так, у справі № 139/77/16-к (головуючий суддя Добровольський В.В.) суд визнав Б. винною за ч. 1  ст. 190 КК України та призначив покарання у виді штрафу в розмірі тридцять п’ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 595 гривень. Цивільний позов задоволено. Стягнути з Б. на користь Л.: на відшкодування матеріальної шкоди 1500 гривень та еквівалент 200 доларів США, що по курсу НБУ станом на 21.03.2016 року (один долар США - 26,24 грн.) становить 5 248.00 гривень; моральну шкоду в сумі 2 000 гривень.

По даній справі пред’явлений цивільний позов задоволено відповідно до ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, оскільки він відповідно до ст. 174 ЦПК України повністю визнаний обвинуваченою і нею не оспорювався.

Вирок оскаржувався в апеляційному порядку. Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 30.05.2016 року апеляційну скаргу було повернуто апелянту у зв’язку з неусуненням її недоліків.

Голова Мурованокуриловецького

районного суду Вінницької області                                                        В. Добровольський