Аналіз судової практики Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області з питань розгляду заяв щодо відводів та заявлення самовідводів суддями по цивільних справах

                                                                                                                А Н А Л І З

судової  практика Мурованокуриловецького районного суду   Вінницької області  з питань розгляду заяв щодо відводів та заявлення  самовідводів суддями по цивільних справах

Відповідно до ст. 2, 8 ЦПК України цивільні справи вирішуються на основі закону, за умов, що виключають сторонній вплив на них. Процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду є право відводу (самовідводу). Можливість заявити відвід (самовідвід) суду має забезпечити надійний захист процесу від ймовірного негативного впливу з боку упередженого суду.

З пункту 5 Постанови пленуму Верховного суду України  «Про незалежність судової влади» № 8 від 13 червня 2007 року випливає, що відповідно до закону суддя не може брати учать у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або інші обставини, які викликають сумніви в об’єктивності та неупередженості судді.

В 2016 році в ході судового розгляду по цивільних справах було заявлено одну заяву про відвід судді,  яку задоволено  та  по  двох справах суддя Тучинська Н.В.  заявила самовідвід.

В цивільній справі №139/825/16   за позовом  С. до Д. про  усунення  перешкод в користуванні власністю відповідач заявив відвід судді, мотивуючи  тим, що  під головуванням  судді Тучинської Н.В. приймалися рішення в інших справах у спорах  С. та Д., які були скасовані рішеннями апеляційного суду Вінницької області, як незаконні. Заслухавши таку заяву відповідача, думку позивача, суд прийшов до висновку, що, хоча не всі, викладені у заяві про відвід, факти відповідають дійсності, відвід має бути задоволено, оскільки відповідач, хоча і безпідставно, але має категоричну впевненість в упередженості судді – головуючої у справі, що породжує в ньому сумнів на справедливий суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦПК України, п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участь в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, у перегляді справи Верховним судом України, а так само у новому розгляді її судом першої інстанції після скасування попереднього рішення або ухвали про закриття провадження в справі.

Так, по  справі № 139/915/16-ц за позовом Ч. до К. та Б.  про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без державної реєстрації суддя Тучинська Н.В.  заявила самовідвід, оскільки 30  липня  2015 року вона винесла рішенням, яким  встановила факт, що Ч.  з 1980 року по 16 червня 2006 року проживала однією сім’єю як дружина та чоловік без реєстрації шлюбу із К., який помер 16 червня 2006 року (справа № 139/586/15-ц). 16 травня 2016 року апеляційним судом  Вінницької області   скасоване рішення  по даній справі за апеляційною  скаргою К., яким заяву Ч. залишено без розгляду через наявність спору про право.

Підстави для відводу судді можуть мати об'єктивний чи суб'єктивний характер. Об'єктивною підставою для відводу відповідно  до п. 3 ч. 1 ст. 20 ЦПК України є родинні стосунки з особами, які беруть участь у справі.  Зокрема, суддя підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно до ч. 1 ст. 23 ЦПК України за наявності підстав, зазначених у статтях 20, 21 і 22 ЦПК України, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.

Так, по справі  № 139/1008/16-ц за позовом С. до М. про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання суддя Тучинська Н.В. заявила самовідвід, оскільки вона є рідною сестрою відповідача у справі.

Крім того, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна людина має право при визначенні її громадянських прав і обов'язків або будь-якого кримінального обвинувачення проти неї на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного терміну незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Самовідвід  судді Тучинської Н.В.  був вмотивованим і   заявленим до   початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами (ч. 3 статті 23 ЦПК України).

Голова Мурованокуриловецького

районного суду                                                 Н.В. Тучинська