Узагальнення судової практики застосування Мурованокуриловецьким районним судом Вінницької області при розгляді кримінальних справ статей 3, 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року за 2012 рік

Узагальнення

судової практики  застосування Мурованокуриловецьким районним судом Вінницької області при розгляді кримінальних справ статей 3, 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року за 2012 рік

Відповідно до листа судді апеляційного суду Вінницької області Нешик Р.І. № 11-5/2-16/2013 від 13.09.2013 року Мурованокуриловецьким районним судом Вінницької області проведено узагальнення застосування Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року при розгляді кримінальних справ.

Для проведення узагальнення використано статистичну звітність Мурованокуриловецького районного суду за 2012 рік, обліково – статистичні картки на кримінальні справи, кримінальні справи.

1. Протягом 2012 року Мурованокуриловецьким районним судом усі кримінальні справи розглядалися в строки передбачені законом. Переважна більшість кримінальних справ розглянута протягом одного місяця з дня надходження їх до суду.

2. Протягом 2012 року до Мурованокуриловецького районного суду надійшло та було розглянуто 8 подань про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту. 5 з них судом було задоволено. У трьох випадках – відмовлено. Останні були оскаржені прокуратурою у апеляційному порядку, проте у задоволенні скарги апеляційний суд відмовив і рішення суду першої інстанції залишив без змін.

При розгляді подань про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту суддями Мурованокуриловецького районного суду у повній мірі враховувалися положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, зокрема ст. 5, яка передбачає право на свободу та особисту недоторканність.

Так, 30 вереня 2012 року слідчим за погодженням з прокурором було подано до суду подання  про взяття під варту Г. обвинуваченого за ч. 2 ст. 307, ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 309 КК України (справа № 216/934/12, головуючий суддя Добровольський В.В.).

Але так як органами досудового слідства не було надано достатніх  доказів про те, що Г. може  ухилитися від слідства та суду, має антисоціальну поведінку,  суд прйшов до висновку про можливість обрання підозрюваному Г. іншого, менш суворого, запобіжного заходу, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків. Обвинуваченому обрано запобіжний захід у виді застави.

При цьому, як зазначено було судом у мотивувальній частині постанови, він враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Випадків скасування постанов суду у зв’язку недотриманням статей 3, 5, 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, не траплялося.

3. Протягом 2012 року Мурованокуриловецьким районним судом не розглядалися подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо неповнолітніх, осіб похилого віку та осіб, які страждають на тяжку хворобу.

4. Протягом 2012 року Мурованокуриловецьким районним судом не поверталися справи на додаткове розслідування у зв’язку з однобічністю або неповнотою дізнання чи досудового слідства, які пов’язані з формальною перевіркою прокурором або відсутністю такої перевірки доводів обвинуваченого, підсудного щодо застосування незаконних методів дізнання і досудового слідства.

5. Протягом 2012 року до Апеляційного суду Вінницької області було оскаржено 10 вироків та постанов винесених Мурованокуриловецьким районним судом по кримінальних справах. З них дві апеляції було задоволено та справи повернуто на новий розгляд до суду першої інстанції. Причинами скасування однієї постанови про застосування до особи примусових заходів виховного характеру було неправильне застосування судом кримінального закону, а причиною скасування одного вироку була неповнота судового слідства.

Так, 23.01.2012 року по справі № 0216/1-127/11 (головуючий суддя Добровольський В.В.)  вироком Мурованокуриловецького районного суду від 23 січня 2012 року засуджено:

-                     К. за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 71 КК України остаточне покарання призначене у виді 6 років позбавлення волі без конфіскації майна;

-                      С. за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна (на підставі ст. 75 КК України застосовано іспитовий строк 3 роки);

-                     Т. за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна (на підставі ст. 75 КК України застосовано іспитовий строк 3 роки).

Скасовуючи вирок суду першої інстанції та направляючи справу на новий розгляд, апеляційний суд зазначив, що у вироку суду, в обвинувачені, визнаному судом доведеним, не конкретизовано дії кожного із співучасників під час вчинення злочину та не вказано на спосіб заволодіння транспортним засобом. Також не конкретизовано чи здійснювали співучасники рух викраденим транспортним засобом.

Крім того, суд, мотивуючи призначення мінімального покарання та можливість звільнення С. від відбування покарання з випробуванням, в основному послався на думку потерпілого, який просив не карати суворо підсудних та обставини, що пом’якшують покарання. Але разом з тим, не зважив на ступінь тяжкості вчиненого діяння, негативну характеристику засудженого, обставину, що обтяжує покарання – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння. Поза увагою суду залишились вчинки засудженого у минулому, які негативно характеризують його як особу.

У вироку суду не зазначені переконливі мотиви щодо можливості виправлення засудженого С. без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за ним контролю при звільненні від відбування покарання з випробуванням.

Випадків скасування вироків суду у зв’язку недотриманням статей 3, 5, 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, не траплялося.

Голова Мурованокуриловецького

районного суду                                                                     В.В. Добровольський

Таблиця для заповнення статистичних даних про результати розгляду судами справ із застосуванням приписів статей 3, 5, 6 Конвенції за 2012 рік

Інформація за 2012 рік