Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
План
Вступ
Висновки
Вступ
Одним із прогресивних положень Кримінального процесуального кодексу України, на думку як вітчизняних вчених і практиків, так і міжнародних експертів, є запровадження в Україні відновного правосуддя, найбільш відомим інструментом якого є медіація, суть якої в контексті кримінального судочинства полягає у примиренні потерпілого із правопорушником, досягненні консенсусу між сторонами та врегулюванні соціального конфлікту.
Передбачалося, що із появою глави 35 "Кримінальне провадження на підставі угод" у кримінальному процесуальному законодавстві значно спроститься процедура розгляду певної категорії кримінальних справ, скоротяться строки тримання осіб під вартою, загальні процесуальні строки розгляду кримінальних справ, а також зменшиться навантаження на систему судових і правоохоронних органів.
Об'єктами дослідження були використані статистичні дані, вироки, що були винесенні в період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 та 01.01.2019 по 30.06.2019.
У кримінальному провадженні можуть бути укладені такі види угод: угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим; угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Це положення закріплює ст. 468 глава 35 КПК України.
Угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим угода про примирення може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Відповідно до ч. 1 ст. 473 КПК України наслідком укладення та затвердження угоди про примирення є: для підозрюваного чи обвинуваченого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України; для потерпілого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.
Якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов’язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду. Якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди (ст. 474 КПК України).
Перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання з’ясовує у потерпілого, чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені КПК України. А також суд переконується у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання (ст. 475 КПК України).
Мурованокуриловецьким районним судом Вінницької області в 2018 році винесено 1 вирок, а в першому півріччі 2019 року -2 вироки на підставі угод про примирення, з яких злочини проти власності. Зазначені вироки винесено на підставі угоди про примирення, яку досягнуто на досудовому розслідуванні.
Так, наприклад, 17 жовтня 2018 року судом затверджено угоду про примирення, укладену між потерпілим Я. та обвинуваченим О. і призначено йому узгоджене сторонами угоди про примирення покарання у виді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 гривень (справа № 139/949/18, головуюча суддя К.). Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також судом з`ясовано, що О. повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілим угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України. Також наслідки даної угоди розуміє і потерпілий.
Інший приклад. Обираючи покарання О. за ч. 2 ст. 185 КК України (справа № 139/206/19, головуюча суддя К..), суд затвердив угоду про примирення укладену між потерпілим П. та обвинуваченим О. та призначив покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 850 гривень. Суд вважає, що в даному випадку, дотримуючись загальних засад призначення покарання, зокрема, принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, за наявності в процесуальній поведінці обвинуваченого сукупності пом’якшуючих покарання обставин, щодо призначення О. покарання можна застосувати ст. 69 КК України.
Порівняння судової практики щодо винесення вироків на підставі угод про примирення можна побачити по таблиці 1.
Таблиця 1
|
|
2018 |
2017 |
2016 |
2015 |
2014 |
|
Угоди про примирення |
1 |
1 |
2 |
5 |
1 |
Закріплення у КПК нового особливого порядку кримінального провадження на підставі угоди про визнання винуватості полягає у створенні нової ідеології кримінальної політики держави: протидія злочинності через компроміс, договір, у тому числі стимулювання осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, співпрацювати з владою.
Теорією процесуального права визначено, що укладення угоди про визнання винуватості має такі переваги:
- для обвинуваченого - уникнення невизначеності щодо виду та розміру покарання за результатами судового розгляду; у деяких випадках - застосування альтернативного покарання або його зниження, можливість звільнення від покарання;
- для прокурора - можливість зменшення бюджетних витрат та економія процесуального часу; зниження навантаження на прокуратуру з підтримання державного обвинувачення в суді, забезпечення більшої ефективності системи кримінального судочинства; усунення певною мірою перспективи оскарження судового рішення (здійснення перегляду апеляційною та касаційною інстанціями).
Критерієм, який визначає можливість і доцільність ініціювання та укладення угоди при визнанні винуватості, є наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження, викриття більшої кількості кримінальних правопорушень, а також наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні більш тяжких кримінальних правопорушень. Водночас матеріали проваджень свідчать про те, що досудове розслідування, незважаючи на формальний склад вчинених кримінальних правопорушень і визнання вини підозрюваним (обвинуваченим), проводиться у повному обсязі, при цьому задіяний увесь спектр розшукових і слідчих дій, як наслідок, процесуальні строки не скорочуються, а угода ж фактично стосується лише міри покарання, що більш конкретно буде розглянуто нижче.
Слід зазначити, що угода про визнання винуватості укладається між прокурором і підозрюваним, обвинуваченим за ініціативою будь-кого із цих осіб. Таку угоду не може бути укладено у провадженні, в якому бере участь потерпілий, тобто щодо злочинів чи кримінальних проступків, внаслідок вчинення яких було завдано шкоди правам та інтересам окремих громадян, інтересам юридичних осіб, а також у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів, незалежно від кола суб'єктів, яким завдано шкоди внаслідок вчинення таких злочинів. Разом із тим під час проведення узагальнення в судовій практиці було виявлено випадки, коли слідчий/прокурор, нехтуючи забороною щодо укладення угоди про визнання винуватості у провадженнях, де є потерпілий, такі угоди укладав, а судді, не звертаючи на таке порушення належної уваги або навіть посилаючись на потерпілих у мотивувальній частині вироку, такі угоди затверджують
Угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого (ч. 2 ст. 469 КПК України) та може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів; особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами.
Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості, так як і угоди про примирення, може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Згідно ч. 2 ст. 473 КПК України наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України, а для підозрюваного чи обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України.
Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання повинен з’ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє: що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов’язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу; характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим;
вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом (ч. 4 ст. 474 КПК України).
Винесення вироків Мурованокуриловецьким районним судом Вінницької області на підставі угоди про визнання винуватості за попередні роки відображено в таблиці 2.
Таблиця 2
|
|
2018 |
2017 |
2016 |
2015 |
2014 |
|
Угоди про визнання винуватості |
0 |
1 |
0 |
4 |
3 |
Вироки Мурованокуриловецького районного суду винесені на підставі угоди за 2018 рік та перше півріччя 2019 року в апеляційному порядку не оскаржувалися.
Висновки
Загалом, за результатами проведеного узагальнення вбачається, що при винесенні вироків на підставі угод про примирення та про визнання винуватості Мурованокуриловецьким районним судом Вінницької області дотримано вимог чинного законодавства, яким регулюється розгляд справ зазначеної категорії. Спірних питань при винесенні вироків за вказаний період у суддів не виникало.
Керівник апарату суду Людмила Козак
_03_03.png)
