Узагальнення судової практики вирішення питання про відвід (самовідвід) судді у цивільних, кримінальних справах та у справах про адміністративні правопорушення за 2019 рік

УЗАГАЛЬНЕННЯ

судової практики вирішення питання про відвід (самовідвід) судді у цивільних, кримінальних справах та у справах про адміністративні правопорушення за 2019 рік

Відповідно до листа заступника голови Вінницького апеляційного суду Стадника І.М. № 01-17/1/2020/ЕП-2242/20-вих. від 26.03.2020 Мурованокуриловецьким районним судом Вінницької області проведено узагальнення судової практики щодо вирішення питання про відвід (самовідвід) судді у цивільних, кримінальних справах та у справах про адміністративні правопорушення за 2019 рік. Для проведення узагальнення використано статистичну звітність Мурованокуриловецького районного суду за відповідний період.

Інститути відводу та самовідводу є важливими інструментами, що закріплені відповідною низкою статей процесуальних кодексів. Право на самовідвід відображено у тексті Бангалорських принципів поведінки суддів, відповідно до яких незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Зміст принципу незалежності у цьому документі розкрито через сферу його застосування, зокрема, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Коментарем до Кодексу суддівської етики, затвердженим рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року №1, роз’яснено, що суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу.

У цивільних і адміністративних справах відводи та самовідводи не заявлялись.

Протягом 2019 року на підставі норм КПК України було заявлено:

• 7 самовідводів та
• 5 відводів.

Статтями 75 і 76 КПК України передбачено обставини, що виключають участь слідчого судді чи судді в кримінальному провадженні, або не допускають повторної участі судді в кримінальному провадженні. Відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності таких обставин чи підстав слідчому судді або судді може бути заявлено відвід, або ж вони самі зобов’язані заявити самовідвід.

Під час розгляду кримінальних проваджень № 12019020230000207 за ч. 1 ст. 263 КК України відносно О. (справа № 139/1109/19) та № 12019020230000200 за ч. 1 ст. 263 КК України відносно Р. (справа № 139/1176/19) судді К. та Т. заявили самовідводи мотивовані тим, що вони як слідчі судді брали участь у цих кримінальних провадженнях під час досудового розслідування, що виключає їх участь у справах як головуючих у справі судді на підставі приписів ч. 1 ст. 76 КПК України.

Так, у справі № 125/1454/19 за скаргою С. на дії (бездіяльність) відповідних посадових осіб Барського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області і Барського відділення Жмеринської місцевої прокуратури та постанову від 15 січня 2019 року про закриття кримінального провадження № 12019020080000019 визначена слідчим суддею К. заявила самовідвід, мотивований тим, що скаржник С. 30 вересня цього року порушив питання про притягнення судді К. до відповідальності за зловживання службовим становищем та перевищення службових повноважень під час розгляду справи № 125/717/19 з його участю.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України самовідвід було задоволено.

Після задоволення самовідводу слідчого судді К., слідчим суддею для розгляду вказаної скарги шляхом автоматизованого розподілу визначено суддю Т., яка заявила самовідвід, який мотивувала тим, що у скаржника може виникнути сумнів у її безсторонності, оскільки в цій справі, після задоволення судом під її головуванням заяви про самовідвід слідчого судді К. ймовірність передачі скарги на розгляд їй як слідчому судді була 100%, оскільки в Мурованокуриловецькому районному суді працює лише двоє суддів – Т. та К. Крім того, скаржник С. уже чотири рази заявляв відводи їй як слідчому судді в різних справах з мотиву недовіри. Суд прийшов до висновку, що заяву слідчого судді Т. про самовідвід слід задоволити.

У інших справах № 139/612/19 та № 125/702/19  за скаргою того ж С. на бездіяльність слідчого Барського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про злочин, ухвалами Мурованокуриловецького районного суду від 05.06.2019, 19.06.2019 та 21.08.2019 в задоволенні відводів С. було відмовлено, оскільки під час судових розглядів не встановлено і заявником не доведено наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості слідчого судді Т.

Однак, в подальшому, у зв’язку з повною недовірою заявника до головуючого судді Т. через її неодноразову відмову у його скаргах, з урахуванням  практики ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року, заяви про відвід на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України були задоволені у повному обсязі.

Також у справі № 139/961/19 за скаргою того ж С. слідчим суддею Т. було заявлено самовідвід, який задоволено із зазначених вище підстав.

Під час розгляду справи № 139/733/19 відносно Г. та Б., які обвинувачуються у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, захисник обвинуваченого Г. – Т. під час вирішення клопотання сторони обвинувачення про продовження обвинуваченому Г. дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заявив про відвід  головуючій судді К. мотивована наступним: під час розгляду клопотання про продовження дії запобіжного заходу, він як захисник обвинуваченого, просив змінити Г. запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м’який – домашній арешт, а для цього - викликати та запитати дозволу у власника будинку, в якому мав би проживати обвинувачений; головуюча в судовому процесі суддя К. відмовила у задоволенні клопотання адвоката Т. про виклик та допит власника будинку, що викликало сумнів у неупередженості головуючого.

Ухвалою суду від 04 грудня 2019 в задоволенні відводу було відмовлено, оскільки вказане вище є підставою оскарження судового рішення за наслідками розгляду кримінального провадження в апеляційному та касаційному порядку, та не свідчить про упередженість головуючого судді під час розгляду кримінального провадження.

Отже, проведене узагальнення судової практики щодо вирішення судом питання про відвід (самовідвід) судді у цивільних, кримінальних справах та у справах про адміністративні правопорушення у 2019 році, дає підстави зробити висновок, що заявлені самовідводи були вмотивованими та обґрунтованими. Не мали місце факти тиску на суддів з боку учасників процесу та сторонніх осіб з метою усунення суддів від розгляду справи чи прийняття ними бажаного для цих осіб рішення.

Проблемних питань при вирішенні заяв про відвід (самовідвід) судді за вказаний період у суддів не виникало.

Голова Мурованокуриловецького

районного суду                                                                                    Н.В. Тучинська

Додаток

Статистичні дані щодо вирішення судом питань про відвід (самовідвід) судді в кримінальних провадженнях,

цивільних справах і справах про адміністративні правопорушення за 2019 рік